Презентация на тему: Конкурс на директора ГП ММТП

ГУСАК ОЛЕГ ВАСИЛЬОВИЧ Презентація кандидата Конкурсний відбір на посаду керівника Державного підприємства “Маріупольський морський торговельний порт” Листопад 2016

У результаті проведеного аналізу й виявлених обставин, я дійшов висновку про те, що в інтересах держави й суспільства   Пропоную реформувати систему управління в маріупольському морському порту й забезпечити доступ інвестицій приватного капіталу на державне підприємство на взаємовигідних умовах. Удосконалити маркетингову стратегію щодо послуг маріупольського морського порту і за допомогою інвесторів поширити рекламу послуг порту як на території України, так і за її межами. Вкрай необхідним є упорядкування структури, одночасно із створенням сучасного маркетингового підрозділу за рахунок оптимізації управлінського апарату порту

Ключові реформи, необхідні для стабілізації роботи ДП «ММТП»: -розвиток транспортної інфраструктури, -широке залучення транзитних вантажопотоків, -поліпшення інвестиційного клімату, -підвищення безпеки, -екологічна та енергоефективність виробництва, -оптимізація структури підприємства НАБЛИЖЕННЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО РІВНЯ ЛОГІСТКИ ТА ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ

Інвестпроекти, що реалізуються: Будівництво комплексу з перевалки олії Зерновий термінал Не нові проекти НЕ ВИРІШУЮТЬ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОГО СТАНОВИЩА, А ПРОБЛЕМИ Є ДОСИТЬ ЗНАЧНИМИ (відповідно до даних Центру транспортних стратегій) http://cfts.org.ua/news/2016/10/11/mariupolskiy_morport_sokratil_perevalku_gruzov_na_19_v_yanvare_sentyabre_36942 А також, Фінансового плану підприємства на 2016 рік

Маріупольський морський порт за підсумками роботи в січні-вересні 2016 скоротив перевалку вантажів на 19% порівняно з аналогічним періодом минулого року. -Потік сухих сипких вантажів зменшився на 38,5%. -Більше половини вантажопотоку припала на руду - 1,299 млн тонн (- 37,1%). -Будівельних вантажів перевалені 76 тис. тонн (- 8,3%), -вугілля - 174 тис. тонн (- 83,4%). Чавуну перевалені 916 тис. тонн (+7,6%), -металопрокату - 1,091 млн тонн (- 7,5%), тобто динаміка переважно негативна. Потреба Маріупольського порту в інвестиціях у розвиток виробництва на 2016 рік оцінюється у розмірі 218,0 млн. грн. без урахування ПДВ АЛЕ відповідно до фінансового плану на 2016 рік вся Інвестиційна діяльність планується за рахунок власних коштів Відповідно до фінансового плану у порівнянні з 2015 роком, у поточному році МАЙЖЕ ВДВІЧІ скоротяться витрати на модернізацію портальних кранів та обладнання, а також, майже у 9 разів контейнерної вантажопереробки

Об'єктивним є той факт, що через проведення АТО змінилася структура вантажів в порту. Відсутність вугілля і продуктів вугільної галузі, а також, продукції глиняних кар'єрів північної частини області робить необхідним перепрофілювання порту на інші види вантажів. Кризові часи – це відмінний час утілювати нові ідеї. Ще одним гальмівним фактором є високі портові збори. Під час виїзного засідання комітету Верховної Ради України з питань транспорту в Маріуполі (22.06.2016) зазначалося, що усі види зборів у Маріупольському порту в три рази вище, ніж в портах Туреччини, які є основними конкурентами по експорту рулонів, а також, не можуть конкурувати із Росією. Як НАШАпропозиція для обговорення – диференціація портових зборів по схемі 70/30 АТО

Маріупольський порт – це морські ворота регіону, але морські порти (термінали) - залежний елемент комплексу транспортної інфраструктури 9 листопада після реконструкції був відкритий перегін Камиш-Зоря-Волноваха, завдяки чому збільшиться пропускна спроможність до 23 пар вантажних і 4 пасажирських потягів в добу, що буде ключовим фактом для збільшення вантажопотоку порту і відновлення колишніх видів вантажів.

На морські порти України припадає до 70 відсотків обсягу українського імпорту - 158 млн тонн вантажу і транзиту поставки. Отже саме портова галузь – та “золота жила”, найбільш пріоритетна для нашої економіки яка при грамотному використанні значно підвищить конкурентоспроможність України у Чорноморському регіоні. КОНЦЕССІЯ Вантажообіг морських портів України за 9 місяців 2016 р., тис.т. ММТП

У існуючих економічних умовах, а також, як показує досвід, для того, щоб зробити порт інвестиційно-привабливим, необхідно вирішити питання державно-приватного партнерства, однією з форм якого є концесія. В Україні, згідно з чинним законодавством, приватизація портів неможлива, проте, нині розробляється законопроект про концесію, який пишеться при активній підтримці ЄБРР, має бути закінчений найближчими місяцями. Законопроектом передбачається концесія як окремий випадок приватизації на 25 років. КОНЦЕССІЯ ПРИВАТИЗАЦІЯ КОНЦЕСІЯ НА 25 РОКІВ

Існує величезна зацікавленість китайських інвесторів в пайовій участі логістичної інфраструктури півдня України, при цьому необхідними умовами Є: КОНЦЕССІЯ ПЕРЕДАЧА ТЕРМІНАЛІВ У КОНЦЕСІЮ Проведення торгів за системою Prozorro Значна зацікавленість транзитом

Значне скорочення транзиту останніми роками змусило керівників українських портів шукати вантажі на внутрішньому ринку і звернути увагу на перевалку зернових. А оскільки ринок зернових в Україні орієнтується на світові ціни, тому основний доход експортерів пов'язаний з економією на логістиці. Значить, розвиток зернового терміналу в майбутньому, необхідно проводити з орієнтацією на логістичний перевалочний центр (хаб). А зараз наземна логістика в Маріупольському порту значно втратила в ціні.

НЕОБХІДНІСТЬ АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ Окремим пунктом слід зазначити необхідність адміністративної реформи на підприємстві та упорядкування структури. Так, досить ефективними оптимізаційними заходами є скорочення адміністративних витрат, зменшення кількості управлінського персоналу пропорційно штатній кількості. Тобто забезпечення норм співвідношення чисельності керівників, фахівців і інших службовців. Потребує перегляду як кількість адміністративно-управлінського апарату, так і відповідність структури реальному фінансовому становищу підприємства.

РОЗВИТОК КОНТЕЙНЕРНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ Розвиток морського торгового порту разом з довгостроковими комерційними проектами не заперечує наявність короткострокових проектів і проектів муніципальної інфраструктури. Так, короткостроковим проектом може бути термінал контейнерних перевезень товарів широкого споживання. При пайовій участі міського/обласного бюджетів організовуються оптові продуктові (промтоварні) центри, аналогічні ринку " Господар" в Донецьку, зруйнованому в результаті АТО або ринку "7 кілометр" в Одесі. Проектом муніципальної інфраструктури можуть бути пасажирські перевезення. В умовах відсутності діючого аеропорту в області і великого попиту на пасажирські перевезення на короткі відстані (типу " Ракет") і середні відстані (туристичні поїздки Болгарія-Туреччина).

Кілька років тому було створено ГП "Адміністрація морських портів України". Поточну діяльність ГП "Адміністрація морських портів України" (АМПУ) важко оцінити як ефективну. З адміністративної структури, завдання якої було розробляти проекти і інвестувати в розвиток портів, АМПУ перетворилася тільки на контролюючу структуру. Зараз вона не допомагає розвиватися галузі, а шукає можливості обкласти його додатковим фінансовим тягарем. Висновок - потрібна державна воля в перепрофілювання діяльності АМПУ в аналог Фонду. АМПУ проводить реальний пошук інвесторів або пропонує інвестпроект. Механізм наповнення - процентні відрахування від прибутку від інвестиційних заходів. Механізм роботи - обернено пропорційний - чим більше прибутку, тим більше засобів залишиться на підприємстві.

ОТЖЕ, підсумовуючи сказане: На посаді керівника ДП «ММТП» маю намір -провести глибокий аналіз, -після чого підготувати пропозиції щодо подальшого розвитку діяльності порту; -залучення інвесторів; -поліпшення соціального клімату в порту; -залучення всіх профспілок порту до інформаційної роботи, спрямованої на досягнення такої мети, як розвиток діяльності порту, яка вигідна не тільки власнику підприємства, а також рядовим найманим працівникам. Профспілки повинні повірити керівнику порту і це дасть реальну можливість керівнику порту за допомогою профспілок згуртувати трудовий колектив, підвищити авторитет керівництва, що дозволить у кінцевому підсумку значно збільшити продуктивність праці та стабілізувати діяльність підприємства, припинити масові конфлікти, які наразі мають місце в маріупольському порту.

Слід розробити пропозиції та впровадити можливі проекти щодо зміни логістики з доставки вантажів залізничним транспортом у порт. Зміна логістики дозволить розвантажити автомобільні центральні міські магістралі, що приведе в кінцевому підсумку до поліпшення екологічної ситуації в м. Маріуполі. Я маю намір зацікавити великі приватні підприємства міста до здійснення ними інвестицій, спрямованих на зміну логістики. Такі зміни логістики не вимагають значних витрат, але дозволять повернути Маріуполю статус міста-курорту. А це у свою чергу наповнить бюджет і приверне тих інвесторів, які бажають здійснити інвестиції в курортний і туристичний бізнес. Розвиток прифронтового міста і поліпшення якості життя в ньому, на мою думку, підвищить статус України і на світовому рівні.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!