Презентация на тему: Проблеми двомовності в Україні

Проблеми двомовності в Україні

ЗМІСТ Вступ 1. Поняття білингвізму 2. Проблема двомовності в Україні 3. Поняття двомовності в наукових дослідженнях та літературі 4. Проблеми двомовності в освіті та побуті Висновки Список використаних джерел

В Україні проживає близько 12 % росіян проти понад 70 % українців. Зіставлення цих даних робить незрозумілим питання двомовності як такого. В Україні проживає близько 12 % росіян проти понад 70 % українців. Зіставлення цих даних робить незрозумілим питання двомовності як такого. Чому саме в Україні постає питання двомовності? Чи це якийсь комплекс меншовартості, неповноцінності своєї мови, культури, нації, себе самих?

МЕТА МОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: 1. Дослідити проблеми двомовності в Україні, та шукати способи їх вирішення. 2. Розкрити сутність терміну «білінгвізм» та його важливість в Україні. 3. Розглянути особливості двомовності в наукових дослідженнях та літературі 4. Виявити проблеми двомовності в освіті та побуті.

За І. Огієнком, “мова — то серце народу, гине мова — гине народ”. Питання двомовності — це не питання демократії, це не питання захисту мови нацменшини. Це питання існування української нації.

ПОНЯТТЯ БІЛІНГВІЗМУ Білінгвізм — реальна соціально-мовна ситуація, сутність якої полягає у співіснуванні і взаємодії двох мов. Людина, яка здатна використовувати в ситуаціях спілкування дві різні мовні системи, — білінгв, а сукупність відповідних умінь — білінгвізм (двомовність)

ПОНЯТТЯ БІЛІНГВІЗМУ Двомовні громадяни становлять в Україні доволі численну групу. Опитування, в яких припущено існування двох рідних мов фіксують, що частка людей, не здатних визначитися, українська чи російська є для них такою, становить 21,5% і залишається особливо високою на Півдні (25,5%) та Сході (32,2%) країни. У цих регіонах білінгви кількісно дорівнюють тим, хто вважає рідною українську, а то й переважають над ними.

Для будь-якої нормальної нації мова є набутком, який всією своєю суттю належить народові і є найважливішою ознакою характеру цього народу, є носієм загальної культури того ж народу чи нації. Для будь-якої нормальної нації мова є набутком, який всією своєю суттю належить народові і є найважливішою ознакою характеру цього народу, є носієм загальної культури того ж народу чи нації.

ПРОБЛЕМА ДВОМОВНОСТІ В УКРАЇНІ Питання двомовності в Україні, яку здавна переважно намагаються представити як суто культурно-лінгвістичну, мало не фольклорну, як проблему письменників чи митців, є насправді суто економічною, територіальною, а також політичною, яка лише камуфлюється у недорогі шата дискусій про правильний правопис чи слововжиток.

ПРОБЛЕМА ДВОМОВНОСТІ В УКРАЇНІ Українська мова набула свого сучасного вигляду на початку 19-го століття, майже одночасно із іншими мовами. Цією мовою створено велику і розвинену літературу, її у повсякденному житті використовує від 30 до 40 мільйонів людей. І тому сучасні дискусії про штучність, непотрібність, провінційність, відсталість цієї мови мали б уже давно стати анахронізмом.

ПРОБЛЕМА ДВОМОВНОСТІ В УКРАЇНІ Нині українська мова в Україні є символом Європейського вибору України, свободи, верховенства права і прогресу, а російська, завдяки старанням Москви, символом тоталітаризму, тероризму і відсталості.

Сучасний етап лінгвістичних досліджень характеризується вивченням особливостей функціонування мови як комунікативного коду, сучасної мовної ситуації. В лінгвістичній літературі, присвяченій питанням мовних контактів, існують суперечливі підходи щодо сутності та природи явища білінгвізму, трактування терміну, яким воно позначається, класифікації типів білінгвізму, а також аспектів його дослідження. Сучасний етап лінгвістичних досліджень характеризується вивченням особливостей функціонування мови як комунікативного коду, сучасної мовної ситуації. В лінгвістичній літературі, присвяченій питанням мовних контактів, існують суперечливі підходи щодо сутності та природи явища білінгвізму, трактування терміну, яким воно позначається, класифікації типів білінгвізму, а також аспектів його дослідження.

Лінгвісти Василь Іванишин та Ярослав Радевич-Винницький стверджують, що після генного коду (генної пам’яті) найважливішим є мовний код (соціальна пам’ять). Лінгвісти Василь Іванишин та Ярослав Радевич-Винницький стверджують, що після генного коду (генної пам’яті) найважливішим є мовний код (соціальна пам’ять). Дослідниця Стефанія Андрусів таким чином характеризує мовлення певної категорії українців: “...втрачається спонтанність мовлення; раціональне роздумування над кожним словом породжує страх перед мовою. Говорити по-українськи замість радості мовлення, задоволення від мови часто зводиться до обов’язку перед мовою, психологічного дискомфорту: невдоволення собою й мовою”

На думку українського письменника Василя Шкляра, двомовність в Україні становить велику небезпеку для держави. Адже державна мова допомагає українцям боротись з російською агресією. На думку українського письменника Василя Шкляра, двомовність в Україні становить велику небезпеку для держави. Адже державна мова допомагає українцям боротись з російською агресією. "Є в української нації найбільший герой, який зазнав найжорстокіших нападів і якого росіяни намагалися знищити у першу чергу, бо знали, що з ним ми нездоланні. Це – наша мова.

ПРОБЛЕМИ ДВОМОВНОСТІ В ОСВІТІ ТА СУСПІЛЬНОМУ ЖИТТІ Сучасний розвиток української держави та зростаюча потреба у спілкуванні з іншими народами вимагає істотних змін у підходах до вивчення мов. Для громадян України нагальною є потреба досконалого опанування іноземних мов як засобу спілкування із громадянами інших країн, взаєморозуміння з представниками інших культурних спільнот.

ПРОБЛЕМИ ДВОМОВНОСТІ В ОСВІТІ ТА СУСПІЛЬНОМУ ЖИТТІ Українська мова є обов’язковим предметом в усіх навчальних закладах країни. Вона вивчається не лише у школах з українською мовою навчання, але і в школах, де навчання здійснюється іншими мовами.

ПРОБЛЕМИ ДВОМОВНОСТІ В ОСВІТІ ТА СУСПІЛЬНОМУ ЖИТТІ За ступенем володіння мовами в Україні можна виділити такі групи носіїв мов: – володіють лише державною мовою – українською; – володіють лише однією національною мовою; – володіють декількома мовами (одна з яких російська); – володіють декількома національними мовами країни, але не володіють українською мовою; – володіють російською, національною та іноземною мовою; – володіють багатьма мовами (поліглоти).

ВИСНОВКИ Отже, ситуація двомовності нестабільна, вона характеризується не гармонійною взаємодією мов, а конфліктом і боротьбою, які триватимуть доти, доки на території держави не переможе одна мова. Сучасний розвиток української держави та зростаюча потреба у спілкуванні з іншими народами вимагає істотних змін у підходах до навчання мов. Для громадян України нагальною є потреба досконалого опанування іноземних мов як засобів спілкування із громадянами інших країн. Таким чином, ситуація двомовності є надзвичайно нестабільною як у мовному, так і в культурно-політичному аспектах. Як наслідок – виникає явище суржику та напівмовності, тобто ми маємо справу з мовною некомпетентністю мільйонів українців, які потрапили в залежність від історичних реалій. Проблема двомовності в Україні заслуговує на особливе вивчення, вона була актуальною протягом багатовікової історії і залишається на сучасному етапі.