Неорганічне скло — тверда аморфна речовина, прозора, в тій чи іншій частині оптичного діапазону (в залежності від складу), отримана під час застигання розплаву, що має склотвірні компоненти. Неорганічне скло — тверда аморфна речовина, прозора, в тій чи іншій частині оптичного діапазону (в залежності від складу), отримана під час застигання розплаву, що має склотвірні компоненти.
Під склом розуміють сплави різних силікатів з надлишком діоксиду силіцію. Розплавлене скло не відразу твердне при охолодженні, а поступово збільшує свою в'язкість, аж поки не перетвориться в однорідну тверду речовину. Скло при твердінні не кристалізується, тому воно не має різко вираженої точки плавлення. На відміну від кристалічних матеріалів скло, при нагріванні у відповідному температурному інтервалі розм'якшується поступово, переходячи з твердого крихкого стану у тягучий високов'язкий і далі — у текучий стан — скломасу. Під склом розуміють сплави різних силікатів з надлишком діоксиду силіцію. Розплавлене скло не відразу твердне при охолодженні, а поступово збільшує свою в'язкість, аж поки не перетвориться в однорідну тверду речовину. Скло при твердінні не кристалізується, тому воно не має різко вираженої точки плавлення. На відміну від кристалічних матеріалів скло, при нагріванні у відповідному температурному інтервалі розм'якшується поступово, переходячи з твердого крихкого стану у тягучий високов'язкий і далі — у текучий стан — скломасу.
Історична довідка Скло відоме людям уже близько 55 століть. Найдревніші зразки були знайдені в Єгипті. В Індії, Кореї, Японії знайдені скляні вироби, вік яких відноситься до 2000 року до н.е. Розкопки свідчать, що на Русі знали секрети виробництва скла більш тисячі років тому. А перше згадування про російський скляний завод відноситься до 1634 р. Масовий же характер виробництво скла придбало лише наприкінці минулого сторіччя, завдяки винаходу печі Сіменса-Мартіна і заводському виробництву соди.
Походження У природі скло зустрічається у складі вулканічних порід, які швидко охололи з рідкої магми при взаємодії з холодним повітрям чи водою. Іноді скло зустрічається у складі метеоритів, розплавлених при проходженні атмосфери.
Властивості скла Скло - неорганічна ізотропна речовина , матеріал, який використовується з найдавніших часів. Існує в природній формі - у вигляді мінералів (обсидіан - вулканічне скло), але в практиці - найчастіше, як продукт скляного виробництва - однієї з найдавніших технологій в матеріальній культурі. Структурно - аморфна речовина , агрегатно відноситься до розряду - тверде тіло. У практиці присутнє величезне число модифікацій, що мають на увазі масу різноманітних утилітарних можливостей , що визначаються складом, структурою, хімічними і фізичними властивостями.
Види скла
Отримання При виробництві скла використовують:
Художнє скло Художнє скло – дуже давній промисел. Із скла робили не лише посуд, шибку, лінзи й інші утилітарні предмети, але й самі різні художні вироби. Видування скла – операція, що дозволяє з в'язкого розплаву отримати різні форми – кулі, вази, келихи.
Застосування скла Зі скла виробляють волокно, вату, тканини тощо. Ці матеріали відзначаються, значною механічною міцністю, негорючістю, кислотостійкістю і високими тепло- і електроізоляційними властивостями. Вони мають широке застосування в різних галузях техніки і будівельній справі. Також скло застосовують для виготовлення балонів, ніжок освітлювальних та електронних ламп, газорозрядних приладів, різних електровакуумних приладів, рентгенівських трубок, компонентів електричних ланцюгів, що мають специфічні електрофізичні властивості.
Дякую за увагу!