Понад Крутами вічність у сурми сурмить.
« Шлях звільнення кожної нації від поневолення густо кропиться кров’ю ворожою і своєю». Симон Петлюра
Жертовний хрест під Крутами стоїть, Людською пам’яттю приречений стояти.
«Крути – залізнична станція на Чернігівщині на лінії Москва-Бахмач-Київ, відома з оборонних боїв у січні 1918 року перед наступом більшовиків на Київ.
Сколотила чисті води невідомо нащо, На калину – Україну Накинула зашморг.
Щоб калині –Україні не діждати квіту, Щоб подались в яничари Українські діти.
В мороці неладу, у пітьмі підлот, - Ваші пісні молодечі, Льот орлиний, нестримливий льот, Льот крізь вітри і хуртечі! Що там, що вперше з рушницею ти. Що там, що тому п*ятнадцять, - Так хороше вам, на ворога йти, Співом гучним захлинаться… Хай вам вітри вибігають на шлях, Просять вернути, голосять, - «Щоб наша доля…» - лунає в полях, «Щоб краще в світі жилося!..» Хай ще зловісніше тьмариться рань, Голови юні тим вище… Як на параді, йдете ви на брань, В просторі гроз, як на грище.
Чи є у світі більша любов од материнської?
Повідомлення про наступ на Київ більшовицьких військ викликали у патріотично налаштованої молоді бажання прислужитися у скрутну годину національній державності.
Загиблих героїв урочисто за кошт держави було поховано 19 березня 1918 року у братській могилі на Аскольдовому цвинтарі, що над Дніпром.
Минає рік за роком, Нестанно дні пливуть,І у віки залізним кроком Герої Крут ідуть.І креслять їх осяйні тініВ безсмертя славну путь.В віках віків бійці нетлінні, Герої Крут не вмруть!
В 1996 році з’явився земляний пагорб Слави та меморіальна дошка. У 1998 році закладені капсули із землею від областей України, м. Києва, Криму, а 25 серпня 2006 року відкрито меморіал Героям Крут.
. Не можна викреслити з пам’яті людської той великий та безсмертний подвиг юних студентів , що захищали українську державність , поклавши на її вівтар найцінніше – власне життя.
Хто вмирає в боротьбі – в серцях живе повік.