ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО
ВЕЛИКИЙ СПІВЕЦЬ НАРОДУ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДИВСЯ В НІЧ З 26 на 27 ЛЮТОГО ( за старим стилем) 1814 року у МОРИНЦЯХ на ЗВЕНИГОРОДЩИНІ
За що, не знаю, називають Хатину в гаї тихим раєм. Я в хаті мучився колись, Мої там сльози пролились, Найперші сльози! Я не знаю, Чи єсть у бога люте зло, Щоб у тій хаті не жило? А хату раєм називають! (Т.Г. Шевченко)
…Як побачу малого хлопчика в селі, мов одірвалось од гіллі, одно-однісіньке під тином сидить собі в старій ряднині. Мені здається, що се я, що це ж та молодість моя… ( Т.Г. Шевченко )
З предсмертних слів батька Т.Г. Шевченка: “Синові Тарасу з мого хазяйства нічого не треба, він не буде аби яким чоловіком; з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо…”
Аж страх погано У тім хорошому селі Чорніше чорної землі Блукають люди. Повсихали Сади зелені, погнили Біленькі хати, повалялись; Стави бурיяном поросли Село неначе погоріло, Неначе люди подуріли, Німі на панщину ідуть І діточок своїх ведуть… Т.Г. Шевченко
Він (Енгельгардт) зі злістю видрав мене за вуха і надавав мені ляпасів не за моє мистецтво…ні! А за те, що я міг би спалити не тільки дім, але й місто… Т. Г. Шевченко
У Петербурзі почалися нові сторінки життя Тараса Шевченка
У Літньому саду хлопця, який робив замальовки, побачив Сошенко. Він і ввів юного Шевченка у мистецький світ Петербурга.
Ф.П. Толстой -Президент Академії Художеств – всупереч Уставу, який забороняв там навчатися кріпакам, допоміг Шевченкові вступити в Академію Художеств.
Портрет В.А. Жуковського роботи художника К.П.Брюллова, за який було викуплено Т.Г. Шевченка
Ликеря Полусмак – кріпачка, служила наймичкою у панів у Петербурзі, до неї сватався Т.Г. Шевченко Моя ти любо! Усміхнись, І вольную святую душу, І руку вольную, мій друже, Подай мені!
“Художника Шевченка за складання бунтівничих і надзвичайно зухвалих віршів, як обдарованого міцною будовою тіла, опреділити рядовим в Оренбузький Окремий корпус, доручивши начальству найсуворіше наглядати, щоб від нього ніяким способом не могли виходити бунтівничі і пасквільні твори…” З вироку царського суду
Думи мої, думи мої, Ви мої єдині, Не кидайте хоч ви мене При лихій годині. Прилітайте, сизокрилі Мої голуб'ята, Із-за Дніпра широкого У степ погуляти… Т.Г. Шевченко
“Та вже ж нехай хоч розіпнуть, А я без віршів не улежу, Уже два года промережав, І третій в добрий час почну…” Т.Г. Шевченко
В неволі тяжко… Хоч і волі, Сказать по правді, Не було. Т.Г. Шевченко
“Мені здається, що я точно той самий, що був і десять років тому. Ні одна риса в моєму внутрішньому образі не змінилась.” Т.Г. Шевченко
“Я по плоті і духу - син і рідний брат нашого народу” Т.Г. Шевченко
І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом
І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люди на землі. Т.Г. Шевченко