Повітря. Основні забруднювачі: теплоенергетика, кольорова та чорна металургія, використання фреонів, підприємства будматеріалів, транспорт, атомна промисловість. Проблеми атмосфери: парниковий ефект, озонова діра, смог, кислотні дощі, радіоактивне забруднення.
Система контролю за забрудненням повітря застаріла. Система контролю за забрудненням повітря застаріла. Назви деяких шкідливих речовин звучать загрозливо: сірководень - нервово-паралітичний газ, що спричиняє серйозні порушення в роботі головного мозку; пил подразнює слизові оболонки дихальної системи, спричиняє запалення носоглотки; сажа провокує рак шкіри, бронхів і легень; нітроген діоксид уражає органи дихання та центральну нервову систему; сульфур діоксид подразнює слизові оболонки - причина кислотні дощі.
Парниковий ефект У результаті спалювання нафти, газу і вугілля утворюється вуглекислий газ. У земній атмосфері він діє як скло у парнику: пропускає сонячне світло, але затримує тепло розігрітої Сонцем поверхні Землі. Збільшення кількості спалюваного органічного палива призводить до підвищення концентрації СО2 в атмосферному повітрі (на початку XX ст. - 0,029%, а сьогодні - 0,034%), до середини XXI ст. вміст СО2 подвоїться; різке посилення парникового ефекту - глобальні кліматичні зміни : танення льодовиків, підняття рівня Світового океану.
Чи такі вже страшні кліматичні зміни? експерти постійно оцінюють нинішній стан клімату, прогнозують його зміни та встановлюють, до яких наслідків це може призвести; за останні сто років температура в Північній півкулі збільшилася на 0,6 °; в найближчі сто років зростання t складе 1,5 – 5,8 °, але такі прогнози пов'язані з великими невизначеностями.
Озонова діра На висоті 20 - 50 км міститься озон (О3), розподілений нерівномірно, якщо його зібрати, то товщина шару - 3 мм. Незважаючи на малий вміст, газ має величезне значення : затримує УФ - випромінювання Сонця й не дає йому знищити все живе, шкідлива дія ультрафіолету - ймовірність захворювання на рак шкіри.
Зменшення озонового шару. Причинами цього явища є: взаємодія оксидів нітрогену з озоном, реакція антропогенного хлору з озоном, руйнування озону фреонами. Зниження вмісту озону в атмосфері – зменшенням врожаїв, збільшенням шкідливих мутацій, захворюванням на рак шкіри та катаракту очей.
Межі «озонової дірки» розширюються в бік Австралії, Південної Америки та Африки. Межі «озонової дірки» розширюються в бік Австралії, Південної Америки та Африки. Озон утворюється з кисню під дією УФ – випромінювання. Озонова дірка існує над Антарктидою, бо над цим континентом інтенсивність УФ - променів менша. Необхідно зменшити викиди фреонів в атмосферу: відмовитися від фреонових холодильників та використання аерозолів.
Смог Хімічні реакції, що відбуваються у повітрі, призводять до виникнення димних туманів - смогів. Смоги виникають за таких умов: велика кількість пилу і газів, які міста викидають у повітря; тривале існування антициклонів, коли забруднювачі нагромаджуються у приземному шарі атмосфери.
20 млн. т газоподібних речовин і пилових частинок потрапляють за рік у наше повітря та легені. 20 млн. т газоподібних речовин і пилових частинок потрапляють за рік у наше повітря та легені. Небезпечними є викиди транспортного походження, які становлять 70 % загального обсягу шкідливих речовин. Вдихання такого повітря погіршує здоров'я людей: підвищується рівень смертності, діти страждають захворювання ендокринної і кровотворної системи, органів дихання, холецистити, знижується рівень народжуваності.
Синтетичні полімери не розкладаються ферментами, їх спалюють, збільшуючи забруднення повітря. Синтетичні полімери не розкладаються ферментами, їх спалюють, збільшуючи забруднення повітря. Перед хіміками стоїть завдання - утилізації синтетичних матеріалів і створення нових полімерів, які розкладалися б у природі. Люди, що проживають біля асфальтних, цегельних заводів знають, що викидається цими підприємствами в повітря. У хімічній промисловості впроваджують використання фільтрів, пилогазовловлювачів, що зменшують викиди шкідливих речовин в атмосферу.
Кислотні дощі Оксиди сульфуру і нітрогену (100 млн. т щорічно ), що потрапляють в атмосферу внаслідок роботи : ТЕС, автомобільних двигунів, металургійних виробництв. Сполучаючись з вологою, утворюють дрібні крапельки кислот, які у вигляді кислотного туману, дощів та снігів випадають на землю.
Шкідливі викиди сірчанокислих заводів призводять до: збільшення числа випадків респіраторних захворювань у людей і тварин, сповільнення росту дерев і сільсько-господарських культур (ушкодження листя кислотами), підвищення корозійного зносу матеріалів (метали, вапняк, мармур), закиснення ґрунтів (вимивання з ґрунту кальцію, калію, магнію), закиснення водойм (навесні - танення снігу) викликає загибель ікри й мальків риб.
До речовин, які викидає в атмосферу хімічна промисловість, належить: До речовин, які викидає в атмосферу хімічна промисловість, належить: амоніак, сульфур (ІV) оксид, сірководень, фенол, формальдегід, толуен, метанол, нітратна та оцтова кислота. Переважна частина припадає на частку теплоелектростанцій, чверть на кольорову металургію і кілька відсотків - на чорну металургію та основну хімічну промисловість.
Уловлюють SO2 і спрямовують на одержання H2SO4 . Шляхи утилізації сірчистого ангідриду виробництво з нього елементарної сірки за класичним процесом Клауса: SО2 + 2Н2S = 3S+ 2Н2О Можна поглинати сульфур (IV) оксид вапняком, утворюючи сульфат кальцію: 2СаСО3 + 2SО2 + О2 = 2СаSО4 + 2СО2 Утилізація надлишку карбон (IV) оксиду за допомогою водню й каталізаторів для одержання мурашиного альдегіду та метилового спирту: 2Н2 + СО2 = HСОH + Н2О ЗН2 + СО2 = СН3ОН + Н2О
Радіоактивне забруднення. Радіоактивні речовинами негативно впливають на живі клітини: випромінювання призводить до враження кісткового мозку - порушується процес утворення крові; опромінення впливає на спадковість, пошкоджуючи гени в хромосомах, унаслідок - мутаційні процеси.
Чорнобиль. Він став символом горя й страждань, покинутих домівок, розорених гнізд, здичавілих звірів. Чорний біль нашої землі. Скільки б не минуло років, усе одно це слово відлунюватиме нам чорним вогнищем вічної скорботи. Та пам'ятна весна 1986 року в білосніжному цвітінні садів і повно­водді річок вже стала історією. В Україні з того часу спостерігається зростання злоякісних пухлин на 48 %, розлади кісткової, м'язової та сполучної тканин, серцево-судинних захворювань.
Небезпечність спалювання опалого листя: опале листя містить багато шкідливих речовин, в тому числі й радіоактивних, які внаслідок згоряння забруднюють повітря; також на спалювання витрачається велика кількість кисню.
Щоб у наших серцях не було атомної тривоги, треба: шукати інші види перетворення енергії: сонця, вітру, води у відповідних регіонах; удосконалювати захисну систему АЕС, методи дезактивації, контролю, професійний рівень підготовки кадрів, трудову дисципліну; дотримуватись правил гігієни, встановлених на випадок радіоактивного забруднення; вести широку пропагандистську та роз'яснювальну роботу.