PPt4Web Хостинг презентаций

Главная / Медицина / Краснуха
X Код для использования на сайте:

Скопируйте этот код и вставьте его на свой сайт

X

Чтобы скачать данную презентацию, порекомендуйте, пожалуйста, её своим друзьям в любой соц. сети.

После чего скачивание начнётся автоматически!

Кнопки:

Презентация на тему: Краснуха

Скачать эту презентацию

Презентация на тему: Краснуха


Скачать эту презентацию




№ слайда 1 Медсестринство та медицина XVII-XVIII ст.
Описание слайда:

Медсестринство та медицина XVII-XVIII ст.

№ слайда 2 Медицина ХVІІІ століття як наука зміцнила свої позиції. Експериментальний характ
Описание слайда:

Медицина ХVІІІ століття як наука зміцнила свої позиції. Експериментальний характер її розвитку стає переважаючим. Особлива увага приділяється дослідженням в галузі анатомії людини. У Лейденському університеті (Нідерланди) проф. Альбінус (1697-1770) збагатив анатомію людини рисунками, які були виконані з художньою досконалістю, створив перший анатомічний атлас. Професор Амстердамського університету Фредерик Рюіш (1638-1731) особисто підготував унікальну колекцію музейних експонатів і започаткував перший анатомічний музей.

№ слайда 3 Лейденський університет. (С гравюри 1625 р.).
Описание слайда:

Лейденський університет. (С гравюри 1625 р.).

№ слайда 4 Заняття студентів анатомією в кінці XIX ст.
Описание слайда:

Заняття студентів анатомією в кінці XIX ст.

№ слайда 5 Джованні Морґаньї (1682-1771) протягом 60 років вів записи усіх відхилень, які в
Описание слайда:

Джованні Морґаньї (1682-1771) протягом 60 років вів записи усіх відхилень, які він спостерігав в організмі померлих хворих. Узагальнивши матеріали 700 ростинів, Дж. Морґаньї у 1761 р. видає 12-томну працю “Про місце знаходження і причини хвороб”. Своїми дослідженнями Дж. Морґаньї поклав початок патологічній анатомії, яка стала невід'ємною частиною клінічної медицини. До того ж, це була перша наукова класифікація хвороб.

№ слайда 6 Джованні Морганьї (1682—1771)
Описание слайда:

Джованні Морганьї (1682—1771)

№ слайда 7 М. Біша (1771-1802) прослідкував прояви хвороб не в окремих органах, а в тканина
Описание слайда:

М. Біша (1771-1802) прослідкував прояви хвороб не в окремих органах, а в тканинах. Він описав 21 тканину і в 1800р. видав працю під назвою “Трактат про мембрану”. Він вважав, що тканини є носіями усіх життєвих процесів, а патологічні зміни відбуваються не в органах, а в тканинах.

№ слайда 8 Марі Ксав‘є Біша (1771—1802)
Описание слайда:

Марі Ксав‘є Біша (1771—1802)

№ слайда 9 Карл Рокитанський (1804-1878) видав “Основи патологічної анатомії “ і вважав, що
Описание слайда:

Карл Рокитанський (1804-1878) видав “Основи патологічної анатомії “ і вважав, що головною причиною хвороби є порушення складу рідин (соків) організму, а патологічні зміни в органах і тканинах - вторинні явиша. Рудольф Вірхов (1821-1902) -німецький патологоанатом, вивчав морфологічні зміни в клітинах при різних хворобах. Він вважав, що “ненормальна діяльність” клітин є джерелом захворювань, і на цій основі обгрунтував теорію целюлярної патології.

№ слайда 10 Рудольф Вірхов (1821—1902)
Описание слайда:

Рудольф Вірхов (1821—1902)

№ слайда 11 Розвитку фізіологічних дослідів сприяв видатний французький вчений Франсуа Мажан
Описание слайда:

Розвитку фізіологічних дослідів сприяв видатний французький вчений Франсуа Мажанді (1783-1855). Він розробив і вдосконалив техніку вівісекції (на тваринах). Найбільше відомі його праці з вивчення нервової системи. До історії медицини він увійшов як засновник витонченої хірургічної методики і гострого фізіологічного досліду.

№ слайда 12 Франсуа Мажанді (1783—1855)
Описание слайда:

Франсуа Мажанді (1783—1855)

№ слайда 13 Іван Сеченов (1829-1905) відкрив явище центрального гальмування (Сеченовське гал
Описание слайда:

Іван Сеченов (1829-1905) відкрив явище центрального гальмування (Сеченовське гальмування). У праці “Рефлекси головного мозку” (1863) розвинув уявлення про рефлекторний характер психічної діяльності, вивчив рухи людини в процесі праці, поклав початок в Росії фізіології процесів праці, відкрив карбгемоглобін, сформулював (1889) закон розчинності газів у розчинах солей (закон Сеченова).

№ слайда 14 Іван Михайлович Сеченов (1829—1905)
Описание слайда:

Іван Михайлович Сеченов (1829—1905)

№ слайда 15 Іван Павлов (1849–1936) — видатний російський фізіцолог. Він розробив хірургічни
Описание слайда:

Іван Павлов (1849–1936) — видатний російський фізіцолог. Він розробив хірургічний метод хронічного експерименту з накладанням фістул, провів систематичне спостереження над діяльністю травних залоз, удосконалив метод ізольованого шлунка, що запропонував Ґайденґайн, провів класичний дослід “ несправжнього годування ”, опублікував “Лекції про роботу головних травних залоз” (1897), де описав механизми умовно- та безумовнорефлекторної регуляції залоз. За ці праці був нагороджений Нобелевською премією в галузі фізіології і медицини (1904). Створив вчення про умовні рефлекси та вищу нервову діяльність. Відмінність людей і тварин бачив у присутності другої сигнальної системи - мови; ще в молоді роки відкрив підсилюючий нерв серця. І.П. Павлова вважали “старійшиною” фізіологів світу (primum phisiologorum mundi).

№ слайда 16 Іван Петрович Павлов (1849—1936)
Описание слайда:

Іван Петрович Павлов (1849—1936)

№ слайда 17 Першим описав живі мікроорганізми Антоні Левенгук за допомогою мікроскопа, який
Описание слайда:

Першим описав живі мікроорганізми Антоні Левенгук за допомогою мікроскопа, який сам і сконструював (1695).

№ слайда 18 Антоні Левенгук (1632—1723)
Описание слайда:

Антоні Левенгук (1632—1723)

№ слайда 19 Видатним досягненням емпіричного періоду XVIII ст. стало обґрунтування методу по
Описание слайда:

Видатним досягненням емпіричного періоду XVIII ст. стало обґрунтування методу попередження захворювання натуральною віспо (вакцинація) ветеринарним лікарем, англійцем Едвардом Дженнером (1749-1823). У 1798 р. Дженнер підсумував свої спостереження в книзі “Дослідження причин та дія коров'ячої віспи ”. З цього року віспощеплення застосовується в англійській армії та флоті, а з 1808 р. стає державним заходом. Луі Пастер назвав Дженнера “ найбільшим із англійців ”.

№ слайда 20 Пам'ятник Едварду Дженнеру в Булоні (Франція).
Описание слайда:

Пам'ятник Едварду Дженнеру в Булоні (Франція).

№ слайда 21 Початок експериментального періоду у розвитку мікробіології пов'язано з відкритт
Описание слайда:

Початок експериментального періоду у розвитку мікробіології пов'язано з відкриттями видатного французького вченого-хіміка і мікробіолога Луі Пастера (1822-1895). Він є засновником наукової мікробіології та імунології. Головними відкриттями Пастера є: 1. Обґрунтування ферментаційної природи молочнокислого та винно-спиртового бродіння. 2. Відкриття мікробів (сам термін запропонував французький хірург Седіло) і обґрунтування ідеі асептики (1878-1879). 3. Створення вакцини проти сибірської виразки (1881). 4. Створення антирабічної вакцини (проти сказу).

№ слайда 22 Луї Пастер (1822—1895)
Описание слайда:

Луї Пастер (1822—1895)

№ слайда 23 Велике значення для розвитку медичної мікробіології мали відкриття німецького ба
Описание слайда:

Велике значення для розвитку медичної мікробіології мали відкриття німецького бактеріолога Роберта Коха (1843-1910). Головні його заслуги: 1. Першим запропонував метод вирощування чистих бактеріологічних культур на твердих живильних середовищах. 2. Відкрив збудників туберкульозу (1882) і холери (1883). 3. Встановив загальні принципи епідеміології інфекційних хвороб (тріада Коха): а) знаходження мікробів в усіх випадках захворювання; б) можливість отримання чистої культури мікробу; в) можливість відтворення хвороби у тварин через зараження культурою мікроба.

№ слайда 24 Роберт Кох (1843—1910)
Описание слайда:

Роберт Кох (1843—1910)

№ слайда 25 Дружній шарж на Р.Коха: професор Кох культивує бактерії і гриби
Описание слайда:

Дружній шарж на Р.Коха: професор Кох культивує бактерії і гриби

№ слайда 26 У 1892 р. Д. Івановський відкрив віруси, ще більш дрібніші частинки порівняно з
Описание слайда:

У 1892 р. Д. Івановський відкрив віруси, ще більш дрібніші частинки порівняно з мікробами, що є внурішньоклітинними паразитами і, як виявилося пізніше, причиною багатьох епідемічних захворювань.

№ слайда 27 У Лейденському університеті працював лікар і хімік Герман Бургаве (1668-1738), д
Описание слайда:

У Лейденському університеті працював лікар і хімік Герман Бургаве (1668-1738), доктор медицини і філософії. Найбільшу славу він завоював як викладач внутрішніх хвороб. У 1698 р. він организував першу терапевтичну клініку. В праці “Вступ до клінічної медицини” Бургаве писав, що клінічною називається медицина, яка спостерігає хворих, вивчає засоби, які є необхідними для їх лікування, і застосовує ці засоби. Бургаве був схильним до ятрофізичного напрямку в медицині і вважав, що основою життєдіяльності людини є рух.

№ слайда 28 Герман Бургаве (1668—1738)
Описание слайда:

Герман Бургаве (1668—1738)

№ слайда 29 В кінці XVIII ст. здійснені видатні відкриття діагностичних методик. Віденський
Описание слайда:

В кінці XVIII ст. здійснені видатні відкриття діагностичних методик. Віденський лікар Леопольд Ауенбруґґер (1722-1809) відкрив і розробив метод простукування (перкусії) для визначення присутності рідини у грудній клітці. Аускультацію описав французький лікар Рене Лаеннек (1781-1826), клініцист, патологоанатом, викладач медичної школи в Парижі. Він сконструював із дерева інструмент, який назвали стетоскопом (від гречеської - груди, дослідження). Лаеннек описав звукові компоненти різних типів дихання, голосу, кашлю, хрипів.

№ слайда 30 Леопольд Ауенбруггер (1722—1809)
Описание слайда:

Леопольд Ауенбруггер (1722—1809)

№ слайда 31 Рене Лаеннек (1781—1826)
Описание слайда:

Рене Лаеннек (1781—1826)

№ слайда 32 Стетоскопи ХІХ ст.
Описание слайда:

Стетоскопи ХІХ ст.

№ слайда 33 У 1895 р. Конрад Рентген (1845–1923) зареєстрував відкриття Х-променів, які були
Описание слайда:

У 1895 р. Конрад Рентген (1845–1923) зареєстрував відкриття Х-променів, які були названі його ім'ям. За декілька років до Рентгена досліди з цими променями проводив професор Празького університету українець Іван Пулюй (1845–1918), родом з Тернопільщини. Він отримав перші знімки руки людини, але не зареєстрував відкриття.

№ слайда 34 Серед терапевтів другої половини XIX століття потрібно згадати Сергія Боткіна (1
Описание слайда:

Серед терапевтів другої половини XIX століття потрібно згадати Сергія Боткіна (1832–1889). Він описав клінічну картину декількох захворювань, зокрема інфекційний гепатит (хвороба Боткіна), відкрив декілька лабораторій і серед них - фізіологічну, якою завідував Іван Павлов, створив новий напрямок в терапії - експериментальний - і заклав основи клінічної фармакології.

№ слайда 35 Сергій Петрович Боткин (1832—1889)
Описание слайда:

Сергій Петрович Боткин (1832—1889)

№ слайда 36 Розвиток обезболювання. 16 жовтня 1846 р. американський хірург В.Воррен за метод
Описание слайда:

Розвиток обезболювання. 16 жовтня 1846 р. американський хірург В.Воррен за методикою лікаря В. Мортона, в присутності численного лікарського зібрання, вперше використав ефір для видалення пухлини шиї. У 1847 р. англійський хірург Дж.Симпсон вперше використав хлороформ як обезболюючий засіб.

№ слайда 37 Боротьба із інфекцією в хірургії Ігнац Земмельвейс (1818-1865) започаткував вико
Описание слайда:

Боротьба із інфекцією в хірургії Ігнац Земмельвейс (1818-1865) започаткував використання в акушерстві розчину хлорного вапна для обеззаражування рук медперсонала та інструментарія. Англійський хірург Джозеф Лістер (1827-1912) поклав початок антисептиці; він довів, що збудниками нагноєння є нищі істоти, які знаходяться у повітрі (міазми), тобто є мікроби. Як засіб запобігання, він використовував карболову кислоту (1865). В подальшому розвивається асептика, застосовується стерилізація інструментів, перев'язочного матеріалу, одягу персонала проточною парою та парою під високим тиском.

№ слайда 38 Серед хірургів цієї епохи чільне місце займає Микола Пирогов (1810–1881). Разом
Описание слайда:

Серед хірургів цієї епохи чільне місце займає Микола Пирогов (1810–1881). Разом з фізіологом О.Філомафітським він дав наукове обґрунтування застосування ефірного наркозу. Літом 1847 р. М. Пирогов випробував ефірний наркоз на полі бою. Він також розробив основи військово-польової хірургії, запропонував використання гіпсових пов'язок.

№ слайда 39 Микола Пирогов (1810–1881).
Описание слайда:

Микола Пирогов (1810–1881).

№ слайда 40 У другій половині XIX ст. отримує розвиток експериментальна гігієна, засновником
Описание слайда:

У другій половині XIX ст. отримує розвиток експериментальна гігієна, засновником якої був німецький лікар Макс Петтенкофер (1818–1901). Він розробив об'єктивні методи гігієнічної оцінки повітря, ґрунту, води.

№ слайда 41 Дякую за увагу !
Описание слайда:

Дякую за увагу !

Скачать эту презентацию



Презентации по предмету
Презентации из категории
Лучшее на fresher.ru