Презентация на тему: Солі натрію в фармації

Вплив фармацевтичних факторів на терапевтичну дію лікарських препаратів. Класифікація факторів. Фізичний стан лікарських речовин. Проста хімічна модифікація — солі натрію Допоміжні речовини і їх природа. Взаємодія допоміжних та лікарських речовин, принципи підбору допоміжних речовин.

- фізичний стан лікарських речовин; - проста хімічна модифікація лікарської речовини; - допоміжні речовини (їх природа, фізичний стан і кількість); - лікарська форма і шляхи її введення в організм; - технологічний процес.

Ступінь подрібнення або дисперсність (величина часток) лікарських речовин; Поліморфізм лікарських речовин; Агрегатний стан (аморфність, кристалічність, форма і характер кристалів), рН, розчинність, оптична активність, електропровідність, температура плавлення. Поверхневі властивості лікарської речовини (поверхневий натяг і т.д.). Ступінь чистоти (вид і кількість забруднень, у тому числі наявність мікроорганізмів, алергенів, що зв'язують речовини і ін.).

У таблетках розчинених в шлунку, величина часток значно перевершує розмір часток порошку, унаслідок чого і концентрація діючої речовини після прийому таблетки нижче, ніж після прийому порошку. Величина часток лікарських засобів у мікстурах-суспензіях, емульсіях і лініментах є однією з головних характеристик цих лікарських форм.

Як відомо, поліморфні модифікації утворюють багато хімічних і, у тому числі, лікарські речовини. З часу відкриття поліморфізму вуглецю Деві (1809) (графіт, вугілля й алмаз) докладно вивчені переходи одних поліморфних модифікацій в інші. При цьому підкреслюється, що хімічний склад залишається незмінним, що і приймається в основному за оцінку якості. Огляд робіт з дослідження поліморфізму в лікарських речовинах приведений у роботах Тенцовой, Халеблейна, Буше, Халабала.

1. 3а допомогою солюбілизації. Солюбілізація визначається як процес мимовільного переходу в стійкий розчин за допомогою ПАР нерозчинних або важкорозчинних у даному розчиннику. У вітчизняній літературі цей процес ще називається колоїдною або сполученою розчинністю. 2. З використанням індивідуальних або змішаних розчинників (бензилбензоат, бензиловий спирт, пропиленгліколь, полиэтиленгліколь, етилцеллюлоза, димексид, гліцерин і ін.). 3. З використанням гідротропії, що забезпечує одержання гідрофільних комплексів з органічними речовинами, що містять электродонорнi заступники - полярні радикали. Прикладами гидротропних речовин можуть служити натрію салицилат, натрію бензоат, гексаметилентетрамін, новокаїн, антипірин, сечовина, гліцерин, амінокислоти, оксикислоти, протеїни й ін. 4.Шляхом утворення солей і комплексів: а) важкорозчинних речовини: підстави, кисла форма сполук у лузі або з натрію гідрокарбонатом переходить у легкорозчинну сіль. У такий спосіб можна перевести в розчинні сполуки фенобарбітал, норсульфазол, стрептоцид, осарсол і ін. речовини; б) одержання водних розчинів иода за допомогою легкорозчинних комплексів йоду з йодидами лужних металів; с) для одержання водних розчинів полієнових антибіотиків (ністатину, леворину й ін.) використовують полівінілпиролідон, з яким вони утворять комплексні сполуки, де нерозчинне у воді речовина і солюбілізатор зв'язані координаційним зв'язком. Ці комплекси добре розчинні у воді. Початі в цьому напрямку наукові дослідження дозволяють розкривати нові закономірності у відношенні «лікарська речовин-допоміжна речовина» у складних фізико-хімічних системах, якими є лікарські препарати. 5.Синтетичний шлях - введення в структуру молекули гідрофільних груп: -СООН, СН2-СООН, -НРОЗН, -СН2РОЗН. Приклад: унитіол.

Під терміном проста хімічна модифікація лікарських засобів розуміють, коли одна і таж речовина може бути використана як лікарський засіб у різних хімічних сполуках (сіль натрію та ін.), у яких цілком зберігається відповідальна за фармакологічний ефект частина молекули речовини. Наприклад: новокаїн - основа і сіль новокаїну гідрохлорид; кодеїн - основа і кодеїну фосфат - сіль; кофеїн - основа і кофеїн-бензоат натрію - сіль.

Диклофенак калію Диклофенак натрію

Допоміжні речовини бувають природного, синтетичного і напівсинтетичного походження. При готуванні лікарських форм вони можуть виконувати різні функції: розчинників, солюбілізаторів, стабілізаторів, основ, ПАР, згущувачів, емульгаторів, консервантів, коригентів, барвників і т.д. До таких речовин відносяться: крохмаль, глюкоза, вода очищена, спирт етиловий, вазелін, олія, какао, тальк, бентоніти, аеросил, парафін, пшеничне борошно, поліетиленоксиди, різні похідні целюлози й ін.

Діюча речовина: ацетилсаціцилова кислота Допоміжні речовини: Целлюлоза Крохмаль кукурудзяний Сополімер етилакріату та метакрилової кислоти Натрію лауринсульфат Полісорбат 80 Тальк Діюча речовина: ацетилсаціцилова кислота Допоміжні речовини: Целлюлоза порошкоподібна Крохмаль кукурудзяний Гіпромелоза Натрію крохмалгліколят Полісорбат 80