Презентація
Дитинство Бориса Ілліча Олійника,який народив- ся 22 жовтня 1935 року, минало в селі Зачепилі- вка .Воно припало на воєнні роки .
Рано полюбив хлопець художню літературу. Ще учнем п’ятого кла- су він побачив свого вірша у районній газе- ті .
Закінчивши Новосанжарсь- ку середню школу, Борис у 1953 році вступив на фа- культет журналістики Київ- ського державного універ- ситету .Студент відався улю- бленій літературній роботі , друкував вірші в пресі.На Всеукраїнському поетично- му конкурсі 1957 році його твори зайняли перше місце.
У 1958 році працював завідуючим відділу республі- канської газети ‘Молодь України’.З 1962 по 1973 рік працював в журналі ‘Ранок’.Був заступником голов- ного редактора журналу‘Дніпро’та старшим реда- ктором видавництва‘Дніпро’.З 1971-1974 рік -за- ступник голови правління Спілки письменників України .З 1974 по 1991рік –завідувач відділу,член редколегії журналу‘Вітчизна’.З1976 по 1991 рік –Сек- ретар Спілки письменників України та СРСР.У 1999 році Голова Комітету з Державних премій України Імені Т.Г.Шевченка в галузі літератури,журналістики і мистецтва про Раді Міністрів України.
Побував майже у всіх гаря- чих точках міжетнічних кон- фліктів колишнього Союзу, про що написав в есе “ Два роки в Кремлі”.А також він побував в зоні Югославської трагедії.Неоднаразово бував у “гарячих точках”Боснії Герцо- говини. Після чого написав есе “Хто і з якою метою сатанізує сербів?” -
У травні –червні 1986 ро- ку одним з перших побу- вав у Чорнобилі,в зоні, звідки вів репортаж на ЦТ СРСР і Україні.Того ж року виступив зі статтею в “Литературной газете”, “Випробування Чорноби- лем” ,в якій викрив зло- чину діяльність тимчасо- вців.
З 1980 по 1991 рік обирався депутатом Верхо- вної Ради СРСР 10-го і 11-го скликань,голова ко- місії Верховної Ради з питань освіти і культури . У 1981 році нагороджений ювілейною медалю Всесвітньої Ради Миру.З 1989 по 1991 рік-голова Комісії зв’язків Верховної Ради СРСР з громадкі- стю.З 1992 по 1994 рік-народний депутат Верхо- вної Ради України 1-го скликання.З 1994 по 1998 рік депутат Верховної Ради України 2-го скликан- ня.З 1995 по 2006 рік Голова Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській Асам- блеї Європи.
З 1998 по 2002 рік народний депутат Верховної Ради України 3-го скликання .Голова Комітету Верховної Ради України у закордних справах і зв’язках з СНД.З 2002 по 2006 рік –обраний на- родним депутатом Верховної Ради України 4-го скликання.Входив до складу фракції Комуністи- чної партії України .У 1987 році обраний дійс- ним членом Міжнародної слов’янської акаде- мії .З 1990 року дійсний член Національної Ака- демії наук України.Голова Українського фонду культури ,співголова Форуму слов’янських наро- дів.
Творча спадщина Борис Олійник — автор понад 40 книг, віршів, есе, статей, які друкувалися в Україні, в усіх республіках СРСР, перекладались російською, чеською, словацькою, польською, сербською, румунською, італійською та іншими мовами. Перша збірка його лірики — «Б'ють у крицю ковалі» (1962) — книга про повоєнні часи, про пережите особисто та про пережите народом. Найвідомішими віршами вважаються «Вибір» (1965), «Коло» (1968), «Стою на землі» (1973), «Заклинання вогню» (1978), «Сива ластівка» (1979), «У дзеркалі слова» (1981), «Поворотній круг» (1989), «Таємна вечеря» (2000), поема «Сім» (1988).
Збірки 1959 — збірка нарисів «За Північним Дінцем» 1962 — збірка поезій «Б'ють у крицю ковалі» 1962 — збірка поезій «Двадцятий вал» 1964 — збірка поезій «Вибір» 1965 — збірка поезій «Гонг» 1965 — збірка «Поезії» 1968 — збірка поезій «Коло» 1970 — збірка поезій «Відлуння» 1972 — збірка поезій «На лінії тиші» 1973 — збірка поезій «Рух» 1973 — поетична збірка російською мовою «Стою на землі» 1974 — збірка поезій «Ми знаємо для чого жить» 1975 — збірка поезій «Гора» 1976 — збірка поезій «Істина» 1976 — збірка поезій «Кредо» 1978 — збірка поезій «Заклинання вогню» 1979 — збірка поезій «Сива ластівка» 1981 — збірка поезій «У дзеркалі слова»
Збірки 1981 — збірка поезій «Доля» 1982 — поеми в окремих книгах «Дума про місто», «Крило» 1983 — публіцистична книга «Планета поезія» 1983 — збірка «Поеми» 1984 — поетична збірка «Міра» 1986 — збірка «Поезії» 1987 — поема «Трубить Трубіж» 1989 — збірка поезій «Поворотний круг» 1990 — публіцистична книга «Криниці моралі та духовна посуха» 1993 — книга «Відступник, або Два роки в Кремлі» 1995 — поетична збірка «Шлях» 1995 — публіцистична книга «Сатанізація сербів, кому вона потрібна?» 1999 — поетична збірка «Біла мелодія» 1999 — історичний нарис «Жорстока правда» 1999 — есе «Хто наступний?» 2000 — поетична збірка «Таємна вечеря» 2001 — поетична збірка «Знак»
Відзнаки і нагороди У 1957 став переможцем Всеукраїнського поетичного конкурсу. Лауреат Державної премії СРСР, Державної премії України ім. Т. Шевченка, міжнародних премій імені Сковороди та «Дружба», Герой України (до 70-річчя з дня народження). За вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України Президент України Віктор Ющенко 16 січня 2009 нагородив Бориса Олійника орденом Свободи. Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (1999), V ст. (1995). 15 жовтня 2009 удостоєний звання «Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка». 30 січня 2012 Національною Академією наук України висунений кандидатом на здобуття Нобелівської премії».
Відзнаки і нагороди 7.Лауреат премії М.Острозького 1963р. 8.Лауреат державної премії СРСР 1975р. 9.Лауреат Державної премії України імені Т.Г.Шевченка 1983р 10.Лауреат міжнародної премії імені Григорія Сковороди 1994 р. 11.Лауреат усеюгославської премії “Рицарське перо” 1998р. 12.Лауреат міжнародної премії імені Давида Гурамішвілі 1999р. 13.Лауреат міжнародної премії імені Шолохова 2001 р.
Дякую за увагу!