Поняття і основні ознаки держави. Поняття і основні ознаки держави. Суверенітет держави: поняття, ознаки, гарантії. Функції держави: поняття, види та підстави класифікації. Поняття і види влади. Органи державної влади.
земного бога; земного бога; організоване насильство; юридичну особу, що репрезентує суспільство; інформаційну систему; організацію загальних справ.
народ – сукупність індивідів, що об’єднані правовим зв’язком з державою; народ – сукупність індивідів, що об’єднані правовим зв’язком з державою; територія – частина земної кулі, з якою історично пов’язаний державний народ, яка має межі, визнані міжнародним співтовариством; публічна організована влада, що не збігається з суспільством, стоїть над ним і здійснює управління загальнозначущими для народу справами; система збору фінансових коштів; право – система загальнообов’язкових правил поведінки; суверенітет – самостійність та незалежність держави у внутрішніх та зовнішніх справах; наявність зовнішніх атрибутів (символів).
Держава – це суверенна політична організація суспільства, що має владні повноваження з управління територіально–організованим населенням з метою здійснення загальносоціальних справ. Держава – це суверенна політична організація суспільства, що має владні повноваження з управління територіально–організованим населенням з метою здійснення загальносоціальних справ.
Країна – Країна – 1) в правовій літературі - територія, що має певні кордони, користується державним суверенітетом або перебуває під владою іншої держави; 2) у фізичній географії – це велика територія, виділена за географічним положенням, рельєфом, природними умовами та ресурсами.
Суверенітет держави є визначальною невід’ємною якістю держави, що відображає її верховенство на своїй території та самостійність (незалежність) у міжнародних відносинах Суверенітет держави є визначальною невід’ємною якістю держави, що відображає її верховенство на своїй території та самостійність (незалежність) у міжнародних відносинах
волевиявлення народу, який бажає мати власну державу і прагне її незалежності; волевиявлення народу, який бажає мати власну державу і прагне її незалежності; економічна незалежність держави; обороноздатність держави, в тому числі її військова могутність; міжнародне визнання суверенітету держави.
1) економічна; 1) економічна; 2) функція захисту прав та свобод людини і громадянина; 3) соціальна функція; 4) функція фінансового контролю; 5) функція охорони правопорядку; 6) природоохоронна, або інакше – екологічна функція; 7) культурна (духовна) функція; 8) інформаційна функція.
1) функція забезпечення безпеки держави (захист країни від нападу ззовні, захист загальнонаціональних інтересів від деструктивних дій усередині країни); 1) функція забезпечення безпеки держави (захист країни від нападу ззовні, захист загальнонаціональних інтересів від деструктивних дій усередині країни); 2) функція міжнародного співробітництва (співробітництво в політичній, економічній, культурній і спортивній галузях, участь у забезпеченні світового правопорядку, допомога населенню інших держав, які опинились в умовах стихійного, соціального лиха або техногенної катастрофи).
1) нормотворча – полягає у виданні загальнообов’язкових нормативно–правових актів. Наприклад, для реалізації екологічної функції держави потрібні нормативно–правові акти, які визначають порядок охорони, раціонального використання й поновлення природних ресурсів, встановлюють санкції за заподіяння шкоди природі; 1) нормотворча – полягає у виданні загальнообов’язкових нормативно–правових актів. Наприклад, для реалізації екологічної функції держави потрібні нормативно–правові акти, які визначають порядок охорони, раціонального використання й поновлення природних ресурсів, встановлюють санкції за заподіяння шкоди природі; 2) виконавча – полягає у повсякденній реалізації органами виконавчої влади вказівок законів. Наприклад, екологічна функція держави здійснюється шляхом спорудження природоохоронних об’єктів, створення заповідників та інших об’єктів природно–заповідного фонду, фінансування наукових досліджень у галузі екології;
3) судова – судові органи беруть участь у реалізації функцій держави шляхом здійснення правосуддя. Наприклад, суди виносять рішення з приводу порушення екологічних прав громадян, вироки у справах про злочини проти навколишнього середовища; 3) судова – судові органи беруть участь у реалізації функцій держави шляхом здійснення правосуддя. Наприклад, суди виносять рішення з приводу порушення екологічних прав громадян, вироки у справах про злочини проти навколишнього середовища; 4) контрольно–наглядова – контрольно–наглядові органи держави (прокуратура, антимонопольні органи, органи галузевого нагляду) наглядають за точним і однаковим виконанням законів. Наприклад, органи геологічного нагляду здійснюють контроль щодо проведення геолого–розвідницьких робіт, дотримання відповідних нормативів і стандартів.
1) правові форми здійснення функцій держави – всі види діяльності державних органів, пов’язані з виданням правових актів (законів і підзаконних актів, актів застосування права – наказів, вироків і рішень судів, постанов слідчих тощо); 1) правові форми здійснення функцій держави – всі види діяльності державних органів, пов’язані з виданням правових актів (законів і підзаконних актів, актів застосування права – наказів, вироків і рішень судів, постанов слідчих тощо); 2) організаційні форми здійснення функцій держави – поточна технічна, господарська, статистична діяльність, спрямовані на вирішення певних завдань. Наприклад
Влада – явище соціальне. Соціальна влада присутня скрізь, де є усталені об'єднання людей. Влада – явище соціальне. Соціальна влада присутня скрізь, де є усталені об'єднання людей. У широкому значенні влада – завжди вольові відносини. Основними компонентами влади є її суб'єкт, об'єкт, засоби (ресурси) і процес, що призводить до руху всі її елементи. Влада означає відносини залежності між людьми: з одного боку, нав'язування волі, з іншого - підкорення їй.
Соціальна влада — здатність та можливість індивіда або колективу впливати на волю, поведінку й діяльність людей за допомогою різноманітних засобів (авторитету, переконання, насильства, примусу тощо). Соціальна влада — здатність та можливість індивіда або колективу впливати на волю, поведінку й діяльність людей за допомогою різноманітних засобів (авторитету, переконання, насильства, примусу тощо).
Політична влада — це особливий вид соціальної влади, за допомогою якої реалізуються життєво важливі інтереси впливових соціальних груп. Політична влада — це особливий вид соціальної влади, за допомогою якої реалізуються життєво важливі інтереси впливових соціальних груп. Державна влада - управління суспільством, яке здійснюється органами держави в межах їхньої компетенції.
публічність - виступає від імені всього суспільства (народу), має «публічну» основу своєї діяльності (казенне майно, власні прибутки, податки); публічність - виступає від імені всього суспільства (народу), має «публічну» основу своєї діяльності (казенне майно, власні прибутки, податки); верховенство - юридично уособлює загально-обов'язкову волю всього суспільства, має у своєму розпорядженні монопольне право видавати закони і спиратися на апарат примусу як на один із засобів дотримання законів та інших правових актів; універсальність - поширює владні рішення, які є загальнообов'язковими для всіх колективних та індивідуальних суб'єктів, на все суспільство;
суверенність - відділена від інших видів влади усередині країни (від партійної, церковної та ін.). Вона незалежна від них і має виключне монопольне становище у сфері державних справ; суверенність - відділена від інших видів влади усередині країни (від партійної, церковної та ін.). Вона незалежна від них і має виключне монопольне становище у сфері державних справ; легітимність - юридичне обґрунтування і визнання народом країни, а також світовою спільнотою. Наприклад, представницькі органи набувають легітимності в результаті проведення виборів, передбачених і регламентованих законом. Нелегітимна влада вважається узурпаторською.
Органи законодавчої влади – це державні органи, діяльність яких полягає в прийнятті, зміні або скасуванні законів. Органи законодавчої влади – це державні органи, діяльність яких полягає в прийнятті, зміні або скасуванні законів. Органи виконавчої влади – це державні органи, які здійснюють виконавчо-розпорядчу діяльність на підставі законів та інших актів законодавчої влади.