Пам’ятка по роботі з учнями класному керівнику від практичного психолога Підготувала: Практичний психолог Ізюмської гімназії №3 Орел Маргарита Олександрівна
Зміст пам’ятки: 1. Встановлення довіри між проблемним підлітком та класним керівником. 2. Рекомендації щодо спілкування з дітьми, схильними до правопорушень. 3. Засоби впливи на підлітка щодо поліпшення його поведінки. 4. Підвищення самооцінки у “важких” підлітків. 5. Робота з агресивними дітьми. 6. Формування навчальної мотивації. 7. Сприяння саморозвитку гімназистів. 8. Спілкування з важкими батьками.
Правила роботи з агресивними дітьми: 1. Бути уважним до потреб дитини. 2. Демонструвати модель неагресивної поведінки. 3. Бути послідовним у покаранні дитини, карати за конкретні вчинки. 4. Покарання не повинні принижувати дитину. 5. Навчати прийнятних способів вираження гніву. 6. Давати дитині можливість виявляти гнів безпосередньо після фрустрації. 7. Розвивати здатність до емпатії. 8. Розширювати поведінковий репертуар дитини. 9. Відпрацьовувати навички регулювання конфліктних ситуацій. 10. Учити брати відповідальність на себе.
Прийоми, які можна використовувати під час роботи з агресивними дітьми Якщо агресія є усвідомленим, контрольованим актом з боку дитини, то для дорослого важливо не піддатися на таку маніпуляцію. При цьому доречно досить різко призупиняти агресивні дії або (якщо це не завдасть серйозної шкоди самій дитині та оточенню) ігнорувати їх.
Якщо агресія є виявом гніву, можливе використання різноманітних стратегій впливу: 1) навчати дітей контролювати свої емоції і способи регулювання негативних почуттів без шкоди для оточення (цю стратегію використовують, якщо агресія виявляється у прямій формі). Наприклад, треба вчити змінювати пряму агресію на непряму за допомогою предметів-замінників, позбуватися внутрішнього напруження через активні дії, заняття спортом, рухливі ігри, вияв символічної агресії; 2) розвивати в дитини вміння знижувати рівень емоційного напруження через фізичну релаксацію.
Методи керування пасивно-агресивною поведінкою учнів 1. Зрозуміти, що пасивно-агресивна дитина може викликати в педагога у відповідь негативні почуття і неконструктивну поведінку. 2. Зрозуміти, що мета пасивно-агресивної дитини — вивести вчителя з рівноваги, домогтися, щоб він втратив контроль над собою.
3. Зрозуміти, що всі пасивно-агресивні тактики — це неприйнятні способи вираження гніву та злості. 4. Проаналізувати, як ви сприймаєте чиєсь роздратування і виражаєте свій гнів, щоб упевнитися, що ви самі не реалізуєте у своїй поведінці пасивно-агресивний стиль.