Презентация на тему: Вегетативна нервова система

Вегетативна нервова система

Вегетативна нервова система Вегетативна нервова система ( автономна нервова система, мимовільна нервова система, вісцеральна нервова система) – частина нервової системи, що забезпечує діяльність внутрішніх органів, регуляцію судинного тонусу, іннервацію залоз, трофічну іннервацію скелетної мускулатури, рецепторів і самої нервової системи. Взаємодіючи з соматичною (анімальною) нервовою системою і ендокринною системою, вона забезпечує підтримання сталості гомеостазу та адаптацію в мінливих умовах зовнішнього середовища. Залежно від умов функціонування органів вегетативна нервова система справляє на них коригувальний або пусковий вплив.  Коригувальний вплив виявляється тоді, коли орган, володіючи автоматією, функціонує безупинно. У такому разі імпульси, що надходять вегетативними нервами, лише Якщо робота органу непостійна, а збуджується імпульсами, що надходять симпатичними або парасимпатичними нервами, то в цьому разі йтиметься про пусковий вплив вегетативної нервової системи. Найчастіше пускові впливи доповнюються коригувальними.

Будова вегетативної нервової системи Вегетативна нервова система складається із двох відділів – симпатичного і парасимпатичного. Обидва відділи мають структурну особливість, з якою ми раніше не зустрічалися: нейрони, що керують мускулами внутрішніх органів і залозами, лежать за межами ЦНС, утворюючи невеликі інкапсульовані скупчення клітин – ганглії. Таким чином у вегетативеій нерввовій системі є додаткова ланка між спинним мозком і кінцевим робочим органом (ефектором). Вегетативні нейрони спинного мозку об'єднують сенсорну інформацію, що поступає від рецепторів і потім на цій основі регулюють активність нейронів вегетативних гангліїв. Звязки між спинним мозком і гангліями називаються прегангліонарними волокнами За своєю функцією вегетативна нервова система непідконтрольна нашій свідомості, але знаходиться в підпорядкуванні ЦНС (спинного мозку, мозочка, гіпоталамуса, базальних ядер кінцевого мозку, кори головного мозку). По розташуванню вегетативна (автономная) нервова система ділиться на центральний і периферичний відділи.

Нейромедіатор, що передає імпульси від спиноного мозку до нейронів гангліїв в обох відділах майже завжди ацетилхолін.Аксони, що йдуть від нейронів автономних гангліїв до органів називаються постгангліонарними волокнами.Вони галузяться. Нейромедіатор, що передає імпульси від спиноного мозку до нейронів гангліїв в обох відділах майже завжди ацетилхолін.Аксони, що йдуть від нейронів автономних гангліїв до органів називаються постгангліонарними волокнами.Вони галузяться. Симпатичний і парасимпатичний відділи відрізняються один від одного

Симпатична нервова система

Симпатична нервова система В симпатичній системі прегангліонарні волокна виходять з грудного і крижового відділів спинного мозку і до органів-мішеней від них ідуть дуже довгі постгангліонарні волокна.Головний медіатор – норадреналін,один з катехоламінів, що слугує медіатором також і в ЦНС Центральний відділ симпатичної частини розташовується в бічних рогах спинного мозку. Крім того, тут розташовуються судиноруховий і потовидільний центри. Симпатична нервова система  іннервує  мимовільні м’язи внутрішніх органів, органів чуття (очі), залози. Периферичний відділ симпатичної частини утворюється насамперед двома симетричними стволами, розташованими з боків хребта від основи черепа до куприка, де обидва стволи своїми каудальному кінцями сходяться в одному загальному

Щоб зрозуміти, як діє симпатична н.с. простіш за все уявити, що відбувається з організмом у стані збудження, готовим до реакції “боротьба чи втеча”. Зіниці розширюються, щоб пропускати більше світла, частота серцевих скорочень зростає, і кожне скорочення стає сильнішим, що призводить до збільшення загального кровотоку. Кров відливається від шкіри і внутрішніх органів і приливається до мозку і м'язів. Моторика шлунково-кишкового тракту і травлення уповільнюються. М'язи, що лежать вздовж повітряних шляхів, що ведуть до легень розслабляються, що дозволяє збільшити частоту дихальних рухів і посилити газообмін. Клітини печінки і жирової тканинини віддають у кров більше глюкози і жирних кислот-високоефективного “топлива”, а підшлункова залоза одержує сигнал виробляти якомога менше інсуліну.Це дозволяє мозку одержувати багато глюкози, що циркулює в кровяному руслі, так як мозок на відміну інших органів не потребує інсуліну для утилізації цукру крові.Медіатор, що здійснює всі ці реакціє - адреналін. Організм готовий до дії! Щоб зрозуміти, як діє симпатична н.с. простіш за все уявити, що відбувається з організмом у стані збудження, готовим до реакції “боротьба чи втеча”. Зіниці розширюються, щоб пропускати більше світла, частота серцевих скорочень зростає, і кожне скорочення стає сильнішим, що призводить до збільшення загального кровотоку. Кров відливається від шкіри і внутрішніх органів і приливається до мозку і м'язів. Моторика шлунково-кишкового тракту і травлення уповільнюються. М'язи, що лежать вздовж повітряних шляхів, що ведуть до легень розслабляються, що дозволяє збільшити частоту дихальних рухів і посилити газообмін. Клітини печінки і жирової тканинини віддають у кров більше глюкози і жирних кислот-високоефективного “топлива”, а підшлункова залоза одержує сигнал виробляти якомога менше інсуліну.Це дозволяє мозку одержувати багато глюкози, що циркулює в кровяному руслі, так як мозок на відміну інших органів не потребує інсуліну для утилізації цукру крові.Медіатор, що здійснює всі ці реакціє - адреналін. Організм готовий до дії!

Симпатична сисема стимулює виділення наднирковими залозами катехоламінів

Функції симпатичної нервової системи: — прискорює роботу серця, — звужує просвіт судин, — підвищує кров’яний тиск, — стимулює обмін речовин у клітинах і тканинах організму. Під час різних емоцій (страх, гнів) і станів, що пов’язані з великим напруженням організму (інтенсивна фізична праця, спортивні змагання), має місце підвищення функції симпатичної нервової системи. Вона сприяє інтенсивній діяльності організму, особливо в екстремальних умовах, коли потрібне напруження всіх його сил. Гомеостатична роль симпатичної нервової системи полягає в підтримці постійності внутрішнього середовища організму в активному стані, тобто симпатична нервова система включається в роботу тільки при фізичних навантаженнях, емоційних реакціях, стресах, больових синдромах, крововтратах. Адаптаційно- трофічна функція симпатичної нервової системи спрямована на регуляцію інтенсивності обмінних процесів. Це забезпечує пристосування організму до змінних умов середовища існування. Таким чином симпатичний відділ ЦНС починає діяти, коли організм перебуває в активному стані, і забезпечує роботу органів і

Парасимпатична нервова система Парасимпатична нервова система — це відділ вегетативної нервової системи, що є антагоністом симпатичної нервової системи, його називають системою післяекстремальних ситуацій, оскільки вона повертає до норми функції органів, які були задіяні у вирішенні складних для організму

Парасимпатична нервова система В парасимпатичному відділі прегангліонарні волокна ідуть від стовбура головного мозку (“черепний компонент”) і від нижніх крижових сегментів спинного мозку. Вони утворють зокрема дуже важливий стовбур, що називається блукаючим нервом, чисельні гілки якого здійснюють всю парасимпатичну інервацію серця, легень і кишкового тракту. Прегангліонарні парасимпатичні аксони дуже довгі, бо їх ганглії як правило розміщуються поблизу чи всередині тих тканин, які вони інервують.Медіатор переважно ацетилхолін.

Функції парасимпатичної нервової — спричиняє сповільнення роботи серця, — розширення просвіту судин, — зниження кров’яного тиску, — вона впливає на процеси, що пов’язані з відновленням використаних речовин у клітинах і тканинах. Тонус цього відділу вегетативної нервової системи підвищений у станах спокою організму. Гомеостатична функція парасимпатичної нервової системи має відновний характер і діє в стані спокою. Це виявляється у зменшенні частоти і сили серцевих скорочень, стимуляції діяльності шлунково-кишкового тракту при зменшенні рівня глюкози в крові і т. д. Захисна функція парасимпатичної нервової системи полягає в тому, що захисні рефлекси позбавляють організм від чужорідних частинок. Наприклад, при кашлі очищується горло, чхання звільняє носові ходи, унаслідок блювання видаляється

Центральна регуляція функцій вегетативної нервової системи ЦНС здійснює контроль над вегетативною нервовою системою в набагато меншій мірі ніж над соматичною. Відділи мозку які найбільше звязані з вегетативними функціями- це гіпоталамус і стовбур мозку, в особливості з довгастим мозком. Саме з цих ділянок ідуть основні провідні шляхи до симпатичних і парасимпатичних прегангліонарних нервових волокон на спінальному рівні