Презентация на тему: семінар
звукова культура мовлення; звукова культура мовлення; словникова робота; граматична правильність мовлення; зв’язне діалогічне і монологічне мовлення.
Формування в дітей уміння: Формування в дітей уміння: використовувати в мовленні: - інтонаційні засоби виразності; - порівняння; - образні вирази. контролювати: - темп мовлення; - силу голосу; утворювати ступені порівняння прикметників. узгоджувати слова в реченнях різних конструкцій. складати сюжетні розповіді.
За способом організації: За способом організації: - індивідуальні, на яких об’єднують дітей одного рівня мовленнєвого розвитку(1-4 особи) - індивідуально-групові (4-8 осіб) - групові (до 15 осіб) - фронтальні, або загально групові (з усіма дітьми вікової групи) За спрямованістю: - тематичні, спрямовані на розв’язання одного мовленнєвого завдання (розвиток словника, формування граматично правильного мовлення, формування звукової культури мовлення чи зв’язного мовлення) - комплексні, у процесі яких комплексно реалізують три мовленнєвих завдання (наприклад: розвиток зв’язного мовлення, формування звукової культури, граматично правильного мовлення)
Методичні аспекти проведення спеціальних занять із розвитку мовлення Методичні аспекти проведення спеціальних занять із розвитку мовлення Необхідно формувати в дітей навички організованої суспільної мовленнєвої поведінки, зокрема: слухати і чути інших; висловлюватися, коли запитують; слухати і розуміти мовлення, адресоване кожному.
спонукають до розмірковування спонукають до розмірковування пошуку точної відповіді зіставлення і свідомої оцінки кількох варіантів розв’язання мовленнєвого завдання
Досягти цього педагог може за умови використання доступних і цікавих для дітей прийомів навчання, створення атмосфери емоційного комфорту для кожної дитини, доброзичливості, зацікавленості в успішному засвоєнні знань. Пожвавлює заняття зазвичай доречне використання під час роботи з дітьми таких засобів гумору, як-от: жарти, прислів’я, приказки, іронічні загадки, забавлянки тощо. Енергійність, емоційність, позитивний настрій педагога передаються вихованцям, що, у свою чергу, підвищує їхній інтерес до навчання, активізує мовлення. Досягти цього педагог може за умови використання доступних і цікавих для дітей прийомів навчання, створення атмосфери емоційного комфорту для кожної дитини, доброзичливості, зацікавленості в успішному засвоєнні знань. Пожвавлює заняття зазвичай доречне використання під час роботи з дітьми таких засобів гумору, як-от: жарти, прислів’я, приказки, іронічні загадки, забавлянки тощо. Енергійність, емоційність, позитивний настрій педагога передаються вихованцям, що, у свою чергу, підвищує їхній інтерес до навчання, активізує мовлення.
Доцільно у процесі роботи на занятті почергово залучати дітей до різних видів діяльності, тобто поєднувати мовленнєві засоби з іншими засобами і способами відтворення змісту навчального матеріалу. Доцільно у процесі роботи на занятті почергово залучати дітей до різних видів діяльності, тобто поєднувати мовленнєві засоби з іншими засобами і способами відтворення змісту навчального матеріалу. Так, сприяючи введенню до активного словника дошкільників певного слова, наприклад «веселка», попросіть визначити його словесно ( що це?), описати за допомогою засобів образності (як вона?), зобразити за допомогою долоньок, скласти з різноколірних стрічок, намалювати тощо. Залучення дітей до активної діяльності забезпечить їхню високу інтелектуальну-мовленнєву активність.
Ігри – дидактичні; народні; рухливі з текстами та діалогами; Ігри – дидактичні; народні; рухливі з текстами та діалогами; ігрові вправи; сюрпризи; забавлянки; ігрові життєві ситуації спілкування, в яких дитина є активним мовцем.
Ефективність мовленнєвого заняття забезпечує його оптимальна організація. Розташовувати дітей на занятті варто так, щоб було зручно вести розмову(очі в очі) не лише з педагогом, а й з однолітками. Необхідно чергувати різні види дитячої активності, а також різні способи організації дітей для розв’язання мовленнєвих завдань із метою збереження інтересу та ініціативності дітей. Слід пам’ятати, що ефективність мовленнєвого заняття залежить від мовленнєвої активності дітей: чим більше говорять діти, тим ефективніше заняття. Ефективність мовленнєвого заняття забезпечує його оптимальна організація. Розташовувати дітей на занятті варто так, щоб було зручно вести розмову(очі в очі) не лише з педагогом, а й з однолітками. Необхідно чергувати різні види дитячої активності, а також різні способи організації дітей для розв’язання мовленнєвих завдань із метою збереження інтересу та ініціативності дітей. Слід пам’ятати, що ефективність мовленнєвого заняття залежить від мовленнєвої активності дітей: чим більше говорять діти, тим ефективніше заняття.
Під час визначення часових меж заняття необхідно насамперед орієнтуватися на збереження у дітей працездатності та інтересу. Заняття має завершитись за мить до того, як діти самі про це вас попросять. Щоб відчути це, вихователю треба навчитися спостерігати за станом дітей і помічати явні та приховані ознаки втомленості дітей. Орієнтиром для вихователя щодо визначення доцільності часових меж заняття з розвитку мовлення мають слугувати затверджені нормативи тривалості занять у різних вікових групах. Під час визначення часових меж заняття необхідно насамперед орієнтуватися на збереження у дітей працездатності та інтересу. Заняття має завершитись за мить до того, як діти самі про це вас попросять. Щоб відчути це, вихователю треба навчитися спостерігати за станом дітей і помічати явні та приховані ознаки втомленості дітей. Орієнтиром для вихователя щодо визначення доцільності часових меж заняття з розвитку мовлення мають слугувати затверджені нормативи тривалості занять у різних вікових групах.
Під час інтегрованих занять поєднують кілька напрямів діяльності дітей: Під час інтегрованих занять поєднують кілька напрямів діяльності дітей: художньо-естетичний – музика, образотворче мистецтво; інтелектуально-мовленнєвий – ознайомлення з навколишнім середовищем, розв’язання соціально-комунікативних проблемних ситуацій; логіко-математичний; природний .
Спілкування активізує пізнавальну діяльність дітей, – ц е саме той вид мовленнєвої діяльності, що має бути пріоритетним на заняттях інтегрованого типу. Спілкування активізує пізнавальну діяльність дітей, – ц е саме той вид мовленнєвої діяльності, що має бути пріоритетним на заняттях інтегрованого типу. Спілкування сприяє: закріпленню знань дітей із різних розділів програми; активізації, уточненню і збагаченню словника; розвитку діалогічного й монологічного мовлення; формуванню комунікативних навичок; удосконаленню – виразності мовлення; загальної культури мовлення.
навчально-пізнавальне навчально-пізнавальне навчально-ігрове заняття-гра, заняття-змагання, заняття-розвага контрольне.
Традиційні методи не втратили своєї актуальності. Змінилися не самі методи, а характер їх використання, позиції педагога і дітей у процесі їх застосовування. Так, науковці рекомендують віддавати перевагу використанню творчих мовленнєвих завдань і вправ, реалізації принципу багатоваріантності у процесі їх розв’язання. Традиційні методи не втратили своєї актуальності. Змінилися не самі методи, а характер їх використання, позиції педагога і дітей у процесі їх застосовування. Так, науковці рекомендують віддавати перевагу використанню творчих мовленнєвих завдань і вправ, реалізації принципу багатоваріантності у процесі їх розв’язання. Водночас з’явились інноваційні методи і засоби розвитку мовлення дошкільників, серед яких побудова заняття у вигляді словесних подорожей у світ казки, фантазії, природи, мистецтва, звуків, фарб, книги тощо. Такі заняття можна проводити як у формі діалогу, так і у формі полілогу.
оптимальна активізація дітей; оптимальна активізація дітей; спільна діяльність вихователя та дітей у режимі рівноправного спілкування; створення умов для переживання успіху кожним учасником педагогічної взаємодії; обов'язкова рефлексія процесу навчання і виховання – осмислення доцільності обраних завдань, форм роботи, способів діяльності, причин невдач або досягнення цілей.
формуванню в дітей: прагнення мати власну думку; звички самостійно мислити; формуванню в дітей: прагнення мати власну думку; звички самостійно мислити; розвитку здібностей: формулювати та аргументувати свою думку; висловлювати думки найдоцільнішими способами; обстоювати власну позицію відповідно до вікових можливостей.
Теоретична підготовка педагогів, їхні професійні уміння і навички. Теоретична підготовка педагогів, їхні професійні уміння і навички. Мовлення вихователя, що є взірцем для дітей. Доброзичливе, зацікавлене ставлення педагога до кожної дитини, що стимулює її бажання вступати у діалог. Предметно-розвивальне мовленнєве середовище, створене на групах. Співпраця з батьками щодо мовленнєвого розвитку дітей. Вдало розроблена система планування роботи з розвитку мовлення.
