Презентация на тему: "Вершники", "Подвійне коло"
Юрій Яновський 1902-1954
офіцер царської армії офіцер царської армії ненавидить рідного брата і рідну землю батьківщина – Росія-матінка ображає брата (Мазепа проклятий, петлюрівське стерво) запеклий шовініст (галичан бив у Карпатах до смерті) знехтував батьківським заповітом
єдиний з роду добре освічений, закінчив учительську семінарію, книги читав, написані по-нашому, артист, грав із греками в Просвіті єдиний з роду добре освічений, закінчив учительську семінарію, книги читав, написані по-нашому, артист, грав із греками в Просвіті першим згадує про рідну Дофінівку, море, батька і навіть його бінокль визнає рід основою і, передчуваючи трагедію, кається перед ним; найголовніше для нього держава, Українська держава.
важко народжений важко народжений непутящий контрабандист нечесний та підступний на полі бою
“комісарська морда” “комісарська морда” співає з чужого голосу “весь світ за нас і Карл Маркс” переможець, що загубив трьох братів
Навіщо вміщена тут новела «Дитинство»? Не про війну розповідається в ній, а про дитинство майбутнього комісара, а потім письменника Данила Чабана, з яким читач ще зустрінеться у новелі «Батальойн Шведа». Дитинство — це початок усього в людини — і доброго, і злого. Данилка виховував степ, красу якого розумів малий серцем. Навіщо вміщена тут новела «Дитинство»? Не про війну розповідається в ній, а про дитинство майбутнього комісара, а потім письменника Данила Чабана, з яким читач ще зустрінеться у новелі «Батальойн Шведа». Дитинство — це початок усього в людини — і доброго, і злого. Данилка виховував степ, красу якого розумів малий серцем.
Данилка (Данила Чабана, майбутнього комісара, а потім письменника) виховував степ, красу якого він розумів своїм малим серцем. "Комусь, не степникові, не зрозуміло, як живуть люди на голій, порожній рівнині, а малий Данилко виходив крадькома з хати, покинувши сестру, коло якої був за няньку, степ простилався перед ним, як чарівна долина..." Данилка (Данила Чабана, майбутнього комісара, а потім письменника) виховував степ, красу якого він розумів своїм малим серцем. "Комусь, не степникові, не зрозуміло, як живуть люди на голій, порожній рівнині, а малий Данилко виходив крадькома з хати, покинувши сестру, коло якої був за няньку, степ простилався перед ним, як чарівна долина..."
Сім'я була небагата, навіть поїсти не завжди було що, тож хлопчик молився зі справжнім натхненням під час посту «тією улюбленою молитвою, якої його навчив прадід Данило: «Дай мені, Боже, картоплі, киселю й розум добрий». Може, у цій жартівливій молитві була саме та народна мудрість, що формує мораль. Добрий розум мати, любити свою землю, поважати своїх батьків, свій народ, його віру і звичаї — ось і є та наука, якої зазнав у дитинстві Данилко. Це те, що робить людину людиною — частиною свого народу. Це і є застава вічного життя на землі. Сім'я була небагата, навіть поїсти не завжди було що, тож хлопчик молився зі справжнім натхненням під час посту «тією улюбленою молитвою, якої його навчив прадід Данило: «Дай мені, Боже, картоплі, киселю й розум добрий». Може, у цій жартівливій молитві була саме та народна мудрість, що формує мораль. Добрий розум мати, любити свою землю, поважати своїх батьків, свій народ, його віру і звичаї — ось і є та наука, якої зазнав у дитинстві Данилко. Це те, що робить людину людиною — частиною свого народу. Це і є застава вічного життя на землі.
Олексiй Iванов Олексiй Iванов Таран Станiслав
