Презентация на тему: ukrajinskyy_modernizm
Літературний процес Термін "літературний процес" виник на рубежі 20—30-х років XX ст. і почав широко використовуватися, починаючи з 60-х років. Цим терміном позначається, по-перше, літературне життя певної країни і епохи (у всій сукупності її явищ і фактів) і, по-друге, багатовіковий розвиток літератури в глобальному, всесвітньому масштабі.
Модернізм та його різновиди «Модернізм» (франц. moderne — сучасний, найновіший). Як конкретно-історичне явище модернізм з'явився у Франції, згодом поширився в інших європейських літературах. У XX ст. він став визначальною особливістю мистецтва.
Загальна стильова ознака модернізму Тенденція до символізації, ідеалізації та романтизації зображуваного
Український модернізм – це: неокласицизм неоромантизм футуризм імпресіонізм символізм експресіонізм
Особливості модернізму Творчість модерністів має елітарний характер, вона складна для сприйняття. Модерністи виявляють глибоку увагу до підсвідомого у людській психіці. Модерністи зосереджують увагу на психології людини. Теми, сюжети, образи вони беруть з фольклору, міфології, культурної історії, прагнучи дистанціюватися від реальності.
Модерністи : прагнуть створити "нову дійсність", свій неповторний світ; використовують умовні форми, які створюють ірреальний, неправдоподібний світ; руйнують традиційні конструктивні елементи твору,іноді відмовляються від сюжету, художнього часу, простору, дії, персонажів.
Період власне модернізму тривав від початку XIX століття до 60-х років XX століття. Особливості власне модернізму виявилися у творчості таких українських письменників, як Василь Стефаник, Іван Франко, Леся Українка, Микола Хвильовий, Ліна Костенко, Василь Симоненко, Іван Драч, Василь Стус.
Представники раннього українського модернізму Іван Франко Леся Українка Михайло Коцюбинський
Символізм (грец. symbolon — знак) — з'явився у 70—80-х роках XIX століття у Франції Одна із стильових течій модернізму, яка ґрунтується на інтуїції та ірраціональності як засобах передачі сутності об’єктивної реальності. Основною художньою рисою символізму є те, що конкретний художній образ перетворюється на багатозначний символ.
Символізм у живописі Оділон Редон- французький графік “Крилатий старий”
Представники українського символізму Микола Хвильовий Павло Тичина Олександр Олесь
Імпресіонізм (франц. impression — враження) спершу з'явився у французькому малярстві у II половині XIX століття Клод Моне «Імпресія. Схід сонця» ( 1873)
Імпресіоністи відтворювали світ у русі, вважали, що твори повинні виникати без попереднього осмислення чи задуму. Імпресіоніст є свого роду колекціонером вражень. Письменник-імпресіоніст створює не готову картину, а ескіз до неї.
Імпресіонізм в Україні Має лірико-романтичне забарвлення, що єднає його з неоромантизмом та символізмом. Це добре помітно у творах М.М. Коцюбинського, зокрема у повісті "Тіні забутих предків».
Імпресіоністичну стильову течію продовжили українські письменники: Андрій Головко, Богдан Лепкий, Валер’ян Підмогильний, Григорій Косинка, Микола Хвильовий, Василь Еллан-Блакитний, Олександр Олесь, Євген Плужник, Тодось Осьмачка
Неоромантизм (грец. neos — новий, молодий і франц. romantisme) - стильова течія модернізму, яка виникла в українській літературі на початку XX століття
Неоромантизм національна течія української літератури. Неоромантизм зберіг риси класичного романтизму, зокрема конфлікт з дійсністю, який породжував гострий напружений сюжет.
Неоромантичним творам властиві динамізм, драматизм, вольове начало, загострений патріотизм, увага до національно-суспільних проблем, різке заперечення комуністичного тоталітаризму, туга за героїзмом, уславлення активної людини
Відмінності від класичного романтизму : ідеали представляються в яскравих художніх образах; виняткові герої у виняткових обставинах; зосереджується увага на дослідженні внутрішнього світу людини; використовуються засоби символіки, гіперболізація, гра кольорів і півтонів, усе багатство ритміки і строфіки
Приклади неоромантичних творів Ольга Кобилянська “ Людина ”, “ Царівна ” Іван Франко “ Украдене щастя ”, “ Мойсей ”, “ Зів’яле листя ” Леся Українка “ Лісова пісня ”
Неореалізм (від грец. neos —новий і лат. realis — суттєвий, дійсний) — стильова течія в українській літературі, яка утвердилася у 20-ті роки XX століття, розвинулася з класичного реалізму.
Особливості неореалізму - поглиблений психологізм; - заглиблення у внутрішній світ персонажа для самодостатнього осмислення його як людини; - суперечності у творах цього стилю виступають (переважно на підтекстовому рівні) як вияви понадчасового конфлікту добра і зла, світла і темряви; - автор намагається зрозуміти і об'єктивно подати позицію кожної зі сторін досліджуваного конфлікту.
Найякравіше неореалізм виявився у творчості Володимира Винниченка Валер’яна Підмогильного Бориса Антоненка-Давидовича
Експересіонізм (лат. expression — вираження) — утвердився в Німеччині на початку XX століття. Основні принципи -суб’єктивність експеримент новизна відмова зображувати дійсність правдоподібно
Характерні риси експресіонізму Увага до внутрішнього світу людини, наголошення на авторському світосприйнятті, нервова емоційність, фрагментарність оповіді, застосування символів,гротеску тощо.
Експересіонізм в живописі Едвард Мунк “ Крик” Найхарактернішим для експресіонізму образом Й. Бехер вважав "напружений, відкритий в екстазі рот".
Елементи експресіонізму в своїй творчості використовували Василь Стефаник Микола Хвильовий Олександр Довженко Валер’ян Підмогильний
Підготувала вчитель української мови та літератури Кам’янської ЗОШ І-ІІІ ступенів Нікопольської районної ради Гулак Маргарита Вікторівна
Посилання Основи літературознавства - Ференц Н.С. Професія-вчитель літератури –Чередник Т.П. Усі українські письменники - Хізова Ю.І., Щоголева В.В. Шаблон http://pedsovet.su Курбанова І.Б. Фон (текстура кожи) http://fotobg.ru/upload/leather_texture368.jpg Фон (бумага) http://i014.radikal.ru/0801/bf/a1af9eaa1ac8.png Уголок http://www.lenagold.ru/fon/clipart/u/ugol/ugol28.png Геральдическая лилия для маркированного списка http://www.trafaret-shop.ru/img/cat/item/0171-01_med.jpg
