Презентация на тему: Оноре де Бальзак

Оноре де Бальзак Розмаїтий Дмитро

Біографія Оноре де Бальзак народився у місті Тур 20 травня 1799. Дід його був селянином, а батько «вийшов у люди» і перетворився з «Бальса» на «Бальзака», додавши до свого прізвища шляхетну частку «де». З самого дитинства мати не цікавилася дитиною і влаштувала його в інтернат. 

Біографія У сім років Оноре почав навчання у Вандомському училищі. Йому там не дуже подобалось: предмети викладались абияк, а дисципліна була суворою. Бальзак не був першим учнем, хоча багато читав і захоплювався писанням. Після того як хлопчик захворів(1814), батьки забрали його додому.  1814 родина Бальзаків оселяється в Парижі.

Біографія Оноре продовжив навчання у приватних школах, відвідував лекції у Сорбонні, всесвітньо відомому університеті, відвідував практику в адвокатській конторі. Вже за тих років Бальзак відчув на собі французьку дійсність.

Біографія Заглиблення в «прозу» життя посилювалось ускладненням власних матеріальних обставин. 1819 батько Бальзака залишив службу без пенсії, і Оноре того самого року отримавши диплом юриста, змушений був заробляти собі на хліб. Професія адвоката його не приваблювала. Він мріяв про письменницьку діяльність. 

Біографія З 1821 Бальзак жив у Мансарді, спілкувався з журналістами і створив низку модних тоді «готичних романів», спочатку в співавторстві, а потім самостійно. В них можна побачити набір прийомів і тем, властивих такому типу літератури: руїни замків, таємниці, кістяки та небесно чисте кохання.

Біографія Ці твори не принесли Бальзакові бажаних грошей, але відіграли позитивну роль у становленні письменника: саме на них він вигострював свою майстерність, щоб в 1829, коли з'явився роман «Останній шуан», увійти до французької літератури одним з її найоригінальніших авторів.

Біографія Згодом письменник використовує «фізіологічний нарис» для створення своїх новел. Саме так виник його всесвітньо відомий твір «Гобсек», що був спочатку «фізіологічним нарисом» про лихваря.

Біографія Від початку 30-х років Бальзак пише великі прозові твори — романи і повісті («Шагренева шкіра», «Полковник Шабер», «Євгенія Гранде», «Історія величі і падіння Цезаря Білого» та ін.).

Біографія У 1840 з'явилась і назва -„Людська комедія“, а у 1842 — «Передмова». До епопеї увійшло майже все створене Бальзаком у 30-х роках та написане після 1842: романи «Втрачені ілюзії», «Кузина Бетта», «Кузен Понс», «Розкоші і злидні куртизанок» та ін. Останній роман Бальзака «Селяни» залишився незавершеним.

Бальзак і Україна У 1832 р. письменник отримав листа, що надійшов з Одеси за підписом «Іноземка» з приводу його роману «Тридцятирічна жінка». Авторка послання була багата польська поміщиця Евеліна Ганська, власниця маєтку поблизу Бердичева. Письменник почав листування з жінкою, а згодом зустрівся з нею у Швейцарії. Ганська була вродливою вельможною жінкою. Між письменником і нею зав'язались дружні стосунки, які невдовзі переросли в справжнє кохання. 

Бальзак і Україна Вони не могли одружитись, адже Евеліна мала чоловіка. Венцеслав Ганський помер у 1841 р., але закоханим через різні обставини довелось чекати на вінчання ще дев'ять років. Вони зустрічались у різних містах і країнах Європи: у Швейцарії, Відні, Дрездені, Санкт-Петербурзі, а зрештою одружились у Бердичеві.

Бальзак і Україна Бальзак двічі відвідував Україну: у вересні 1847-січні 1848 р. і протягом останніх місяців 1849-го до квітня 1850 року. Окрім Верхівні, маєтку Ганської, він кілька разів був у Бердичеві. Україна вразила його своїми полями і родючою землею.

Разом з Ганською Бальзак відвідав Київ і так описав його красу і велич у листі до Лори де Сюрвіль: Разом з Ганською Бальзак відвідав Київ і так описав його красу і велич у листі до Лори де Сюрвіль:

Бальзак і Україна У 1847, 1848 і 1850 роках відвідав Київ  (загалом було 6 візитів письменника до Києва). Зупинявся у будинку польських  магнатів Ганських на Печерську  (неподалік теперішньої вулиці Липської), почав писати нарис «Лист про Київ».   Бував у Контрактовому будинку на Подолі  під час контрактових ярмарків.

Бальзак і Україна Тривалий час жив у селі Верхівня (нині Житомирської області), в маєтку Ганських  (з осені 1847 по лютий 1848 року та з осені 1848 року по квітень 1850 року).

Бальзак і Україна Наприкінці вересня 1848, їдучи до Е. Ганської до с. Верхівня, чекаючи вирішення прикордонних формальностей, на 4 дні зупинився у містечку Вишнівець  (нині смт Збаразького району  Тернопільської області) в палаці князів Вишневецьких, де жила дочка Ганської Анна, заміжня за графом Ж. Мнішеком. 

Бальзак і Україна Враження про Вишнівець виклав у листах до Е. Ганської в Париж, назвавши, зокрема, палац і парк на березі Горині «польським Версалем» і запропонувавши проекти вивезення з Вишнівеччини деревини для будівництва залізниці та спорудження тут ставків, суконної фабрики.

Бальзак і Україна У 1850 році одружився з Евеліною Ганською. Вінчання відбулося 2 березня 1850 року в костьолі Святої Варвари міста Бердичів. На вінчанні були присутні дочка Евеліни — Анна, Густав Олізар та граф Жорж Мнішек. Вінчав Житомирський прелат Віктор Ожаровський та канонік Йосип Білобоцький.

Бальзак і Україна Помер 18 серпня  1850 року у Парижі. Похований в Парижі на кладовищі Пер-Лашез

Бальзак і Україна У 2011 році в Бердичеві, навпроти костелу Варвари, було відкрито пам'ятник славетному письменнику. Автором погруддя став житомирський скульптор Василь Фешенко.

Бальзак і Україна На честь Оноре де Бальзака названо перший український клуб Ротарі, що об'єднує франкомовних киян та іноземців, що мешкають у Києві, засідання якого проводяться французькою мовою.

Музеї У квітні 1959 року в приміщенні Верхівнянського сільськогосподарського технікуму (с. Верхівня) було відкрито кімнату-музей Оноре де Бальзака, а у 1999 році тут засновано Житомирський літературно-меморіальний музей Оноре де Бальзака.

Музеї Музей Оноре де Бальзака (Саше, Франція). Щороку у день народження Оноре де Бальзака — 20 травня — у Верхівні проводиться Міжнародне літературно-мистецьке свято «Весна Прометея».

Твори «Психологія шлюбу» фр. Physiologie Du Marriage(1829); «Гобсек» фр. Gobseck (1830), повість; «Еліксир довголіття» (1830); «Метр Корнеліус» (1830); «Шагренева шкіра» (1831); «Червоний готель» (1831); «Доручення» (1832); «Покинута жінка» (1832); «Полковник Шабер» фр. Le Colonel Chabert (1832); «Батько Горіо» фр. Le Père Goriot (1834); «Пошуки Абсолюту» (1834);

Твори «Драма на березі моря» (1834); «Прославлений Годісар» (1834); «Прощений Мельмот» (1835); «Шлюбний контракт» (1835); «Обідня безбожника» (1836); «Дочка Єви» (1838); «П'єретта» фр. Pierrette (1839); «Альбер Саварюс» (1842); «Уявна коханка» (1842); «Оноріна» (1843); «Провінційна муза» (1844); «Депутат від Арсі»;

Твори «Дрібні буржуа»; «Театр, який він є»; «Музей древностей»; «Етюд про Бейлу»; «Людська комедія» фр. La Comédie Humaine; Романи: «Євгенія Гранде» фр. Eugénie Grandet (1833); «Втрачені іллюзії» фр. Les Illusions Perdues (1843); Драма «Мачуха» фр. La Marâtre (1848);