Жува льна гу мка (жуйка) — вид цукерки для жування, а не для внутрішнього вживання. Призначена для очищення зубів та ротової порожнини, маскування неприємних запахів, або просто для жування, як розваги”.
Жують жуйку майже 5 тисяч років. Жують жуйку майже 5 тисяч років. У 3000 році до н.е. наші предки жували березову смолу. Індійці, щоб тренувати свої ясна використовували суміш вовни і меду. Після відкриття Колумбом Америки гумки потрапили в Європу. Справжнім проривом у “жувальній” індустрії стало використання соку саподілли, який за своїми властивостями схожий на латекс. З 1939 року американський професор Холлінгворт довів, що постійне жування знімає м’язову напругу і стрес, з тих пір жувальна гумка обов’язковий компонент в пайку американських солдат. У 1928 році з’явилася перша комерційно-успішна жуйка під назвою Dubble Bubble, що випускається компанією Франка Флієра. У 2001 році з’являється жуйка до складу якої входять мінерали, вибілюючи та зміцнюючи зуби. У Великій Британії продають екологічні жувальні гумки “Чіза Рейнфорест Гум”. Їх варять із соку мексиканського каучукового дерева. Гумка швидко тане.
Спочатку для виробництва жувальних гумок використовували тільки натуральна сировина – смоли різних тропічних рослин
Розвиток хімії дозволив застосовувати синтетичні речовини: Розвиток хімії дозволив застосовувати синтетичні речовини: особливі смоли; парафін; підсолоджувачі; ароматизатори. Зокрема найвідоміша гумка “Орбіт”, яку пропагують стоматологи містить ксиліт.