Відкриття радіоактивності. У 1896 р. французький учений Антуан Анрі Беккерель (1852-1908) відкрив радіоактивність солей Урану – явище самочинного випромінювання променів хімічним елементом, обумовлене розпадом його ядер.
МАРІЯ СКЛОДОВСЬКА-КЮРІ (1867-1934) Встановила, що сполуки Торію Th, так само як і Урану U – радіоактивні. Зі своїм чоловіком, французьким фізиком П'єром Кюрі, відкрила два елементи – Полоній (від лат. Polonia – Польща) і Радій (від лат. radius – промінь), які виявилися ще потужнішими джерелами випромінювання.
ЕРНЕСТ РЕЗЕРФОРД (1871-1937) Англійський фізик встановив, що радіоактивне випромінювання неоднорідне: під дією електричного поля поділяється на три пучки.
Типи радіоактивного випромінювання:
Вирішальна роль відкриття 1939 р. Процес поділу ядер Урану-235 під час опромінення його тепловими нейтронами: Реакція супроводжується виділенням енергії, що відповідає теплоті згорання 2 млн. кг вугілля. Якщо не стримувати розвиток ланцюгів, процес відбуватиметься блискавично і супроводжуватиметься вибухом.