До 150-річчя Грушевського Михайла Сергійовича Підготували : Палагута А, Кадігроб А. уч.11 кл. Садовської ЗОШ І – ІІІ ст. «Біда України в тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна»
Дитинство Михайло Сергійович Грушевський народився 29 вересня 1866 року в містечку Холм у Царстві Польському (нині на території Польщі). Батько — Сергій Федорович Грушевський, на той час працював викладачем у греко-католицькій гімназії. Мати, Глафіра Захарівна Опокова походила з сім'ї священнослужителів У 17-річному віці вийшла заміж за професора Київської духовної семінарії 30-річного Сергія Грушевського. Михайло Сергійович Грушевський, згадував своїх батьків, як справжніх патріотів України, які зуміли виховати «тепле прив'язання до всього українського — мови, пісні, традиції» та пробудити в своїх дітях національне почуття. Родина Грушевських. У центрі — Михайло. Владикавказ, близько 1886 р.
Юність та навчання 1869 року, через стан здоров'я батька, сім'я переїжджає на південь Російської імперії: спочатку до Ставрополя (1870—1878), згодом — до Владикавказа (1878—1880). Здобувши домашню початкову освіту, 1880 року Михайло був зарахований відразу до третього класу Тифліської гімназії. У липні 1886 року Грушевський створює письмове звернення до ректора Київського університету Св. Володимира з проханням зарахувати його на історичне відділення історико-філологічного факультету
Юність та навчання Наприкінці свого університетського навчанняГрушевський долучається до українського руху. Володимир Антонович вводить його до складу київської «Громади», таємної організації, що згуртувала довкола себе справжніх патріотів України.
26 травня 1896 року в м. Скала (нині смт Скала-Подільська) Михайло Грушевський обвінчався з Марією Вояківською. Марія та Михайло Грушевські у рік одруження Родина Грушевських
21 червня для родини Грушевських – особливий день, сповнений навіть у найбуремніші роки ніжністю й родинним затишком. Саме цього дня далекого 1900 року у Львові народилася єдина улюблена донька Михайла Грушевського -Катерина.
Політична діяльність Політична діяльність М. Грушевського почалася в Галичині, де він був одним із засновників Національно-демократичної партії. Як загальновизнаний лідер українства 1908 р. очолив Товариство українських поступовців, що об’єднувало тоді більшість українських партій та національно-громадських організацій
29 квітня 1918 р. був обраний Президентом Української Народної Республіки
Він відновив діяльність історичної секції колишнього Українського наукового товариства, очолив Археографічну комісію, редагував журнал «Україна». Крім історичної проблематики досліджував історію української літератури. У 1923—1927 рр. вийшла його фундаментальна «Історія української літератури» в 5 томах. 1929 р. його було обрано дійсним членом АН СРСР. Однак у березні 1931 р. М. Грушевський був звинувачений в українському буржуазному націоналізмі й керівництві підпільною антирадянською організацією
«Цілий вік у праці неустанній...» Михайло Грушевський Цілий вік у праці неустанній, Цілий вік в гризоті й боротьбі Він просив хоч би хвилини щастя, Хоч краплину доброго – собі… І збулось, прийшла його година, І його фортуна десь знайшла. В серце щось запукало злегенька: Я любов, до тебе я прийшла. Щастя се тягнулося три днини, Днини три – та довгі так, як вік. І пізнав, яке те щастя може На сім світі мати чоловік! А коли розсвінув день четвертий, Перервав він сам своє житло: Видно, серце те могло зносити болі, Але щастя знести не могло.
Останні роки життя та смерть 23 березня 1931 року Грушевського заарештували як «керівника Українського націоналістичного центру», вигаданого чекістами. Коли він відмовився визнавати ті «свідчення», які з нього «вибили» слідчі погрозами ув'язнити його доньку Катерину, 5 січня 1933 року справу екс-голови Центральної Ради закрили зі зловісним, водночас, поясненням-вердиктом — з огляду на його… смерть. Наприкінці 1934 року Грушевський відпочивав у одному з кисловодських санаторіїв і несподівано захворів на карбункул. Операцію з його видалення провів головний лікар місцевої лікарні, котрий хірургом не був, а перед цим він відмовив Грушевському в проханні бути прооперованим його давнім і перевіреним другом. Помер від сепсису через три дні після операції. Серце зупинилось о другій годині дня. Тіло Грушевського перевезли до Києва, поклали в головній залі Української Академії Наук, а 29 листопада відбулися похорони .Похований на Байковому кладовищі Києва
Могила Михайла Грушевського Пам'ятник Грушевському в Києві Портрет Михайла Грушевського зображено на банкноті номіналом 50 гривень та на пам'ятних монетах 1996 та 2006 років.