Михайло Грушевський очима українців Рай – Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Слов’янської районної ради Донецької області Презентацію створила: учениця 11 класу Гакало Даріна Керівник: учитель історії Коцаренко Ірина Костянтинівна
Михайло Сергійович Грушевський народився 29 вересня 1866 року в містечку Холм у Царстві Польському у родині Сергія Федоровича Грушевського і Глафіри Захарівни Опокової. 1869 року, через стан здоров'я батька, сім'я переїжджає на південь Російської імперії: спочатку до Ставрополя, а згодом — до Владикавказа
Родина Грушевських
У липні 1886 року Грушевський створює письмове звернення до ректора Київського університету Св. Володимира з проханням зарахувати його на історичне відділення історико-філологічного факультету. В університеті Михайло Грушевський працював під керівництвом Володимира Антоновича.
Наприкінці свого університетського навчання, Грушевський долучається до українського руху. Володимир Антонович вводить його до складу київської «Громади», таємної організації, що згуртувала довкола себе справжніх патріотів України.
Михайло Грушевський наприкінці 1880-х років
В 1894 році, за рекомендацією Володимира Антоновича, Грушевський призначається на посаду ординарного професора кафедри «всесвітньої історії з окремим узагальненням історії Східної Європи» Львівського університету.
У Львові Грушевський розпочав активну науково-організаційну діяльність у Науковому товаристві ім. Шевченка. На початку 1897 року Михайла Грушевського обирають головою НТШ.
26 травня 1896 року в м. Скала Михайло Грушевський обвінчався з Марією Вояківською.
Протягом 1897–1898 років Грушевський пише 1-й том своєї фундаментальної праці — «Історія України-Руси», наприкінці 1898 року ця робота була надрукована у Львові. Ця робота була щиро прийнята в Галичині, проте заборонена російським урядом. «Історія України-Руси»,
Повернення до Києва Революційні події в Росії 1905 року, що призвели до послаблення політики царату щодо національного розвитку українців, зумовили повернення Грушевського до Києва. У вересні 1907 року за участі Грушевського, створене нелегальне позапартійне українське громадське об'єднання —Товариство українських поступовців
28 листопада 1914 року Грушевського заарештовано і відправлено на заслання до Симбірська. Грушевському було дозволено переїхати до м. Казані та займатися науковою роботою з забороною викладацької діяльності.
1917-1918 роки 3 16 березня 1917 року в Києві починає формуватися Українська Центральна Рада, яка 7 березня заочно обрала Грушевського головою. Наступ більшовиків на Київ викликав появу IV Універсалу УЦР. У зв'язку з державним переворотом, здійсненим Скоропадським, у 1918 році Грушевський перейшов на нелегальне становище.
Еміграція У березні 1919 емігрував до Чехословаччини. Жив у Празі, потім у Відні як представник закордонної делегації УПСР. Розгорнув широку публіцистичну й наукову діяльність. На еміграції Грушевський проводив роботу над багатотомною «Історією української літератури». Перші томи цієї роботи були надруковані в 1923 р., останній, 6-й том, лишився в рукописі і був надрукований тільки в 1995 році.
Грушевський - академік 1923 року був обраний академіком ВУАН. У березні 1924 року з сім'єю переїхав до Києва. Через шість років його обрали дійсним членом Академії наук СРСР. У 1924–1931 роках очолював історичні установи ВУАН. 7 березня 1931 року Грушевський переїхав до Москви.
Останні роки життя і смерть Від 1931 року змушений був жити в Москві. 23 березня 1931 року Грушевського заарештували як «керівника Українського націоналістичного центру», вигаданого чекістами. Наприкінці 1934 року помер від сепсису. Тіло Грушевського перевезли до Києва і поховали на Байковому кладовищі Києва.
Учнівські обговорення: