34% території України 34% території України
Лісостеп – це перехідна зона між мішаними та широколистими лісами Лісостеп – це перехідна зона між мішаними та широколистими лісами Північна межа: Володимир Волинський – Луцьк, Рівне, Житомир, Київ, Ніжин, Глухів Південна межа Котовськ – Кіровоград – Кременчук – Красноград - Вовчанськ
Більша частина території зони розташований в межах Українського кристалічного щита та Дніпровська-Донецької западини. Тут чергуються височини з низовинами, долини річок із ярами, балками та схилами, ускладненими зсувами. Більша частина території зони розташований в межах Українського кристалічного щита та Дніпровська-Донецької западини. Тут чергуються височини з низовинами, долини річок із ярами, балками та схилами, ускладненими зсувами. Розчленованість рельєфу пояснюється наявністю лесових порід, що легко розмиваються. Карстові форми рельєфу - гіпсові печери Поділля. Височини: Волинська, Придніпровська, Подільська (правий берег) і Придніпровська низовина (лівий берег)
Опідзолені Опідзолені лучно-степові, мало і середньогумусні типові чорноземи Темно-сірі, сірі, на терасах Дніпра трапляються солонцюваті, дернові та болотні грунти
Атлантико-континентальна кліматична область Атлантико-континентальна кліматична область Опади 65-75%, випадають в літку Коефіцієнт зволоження від 2,8 на заході до 1,2 на півдні За рік зона дістає понад 4149 М/Дж/м² Радіаційний баланс року 3100 -3200 М/Дж/м² Середня температура липня +18° Температура січня -3, -8 С° Річна кількість опадів 700-450 мм
Річкову мережу формують Дніпро, Південний Буг, Дністер, Сіверський Донець з притоками. Річки рівнинні переважає змішане живлення. Озер у лісостепу мало є Каховське, Кременчуцьке та Канівське водосховище. Річкову мережу формують Дніпро, Південний Буг, Дністер, Сіверський Донець з притоками. Річки рівнинні переважає змішане живлення. Озер у лісостепу мало є Каховське, Кременчуцьке та Канівське водосховище.
Природна рослинність представлена залишками остепнених луків і степів, дубових і дубово-грабових та дубово-кленово-липових лісів Природна рослинність представлена залишками остепнених луків і степів, дубових і дубово-грабових та дубово-кленово-липових лісів
У лісостеповій зоні водяться як мешканці лісу (білка, заєць, куниця лісова, козуля, кабан, вовки, лосі), так і степові види (миша польова, тхір степовий, дрохва, куріпка сіра, жайворонки) У лісостеповій зоні водяться як мешканці лісу (білка, заєць, куниця лісова, козуля, кабан, вовки, лосі), так і степові види (миша польова, тхір степовий, дрохва, куріпка сіра, жайворонки)
Рослини: види астрагалу, пальчатокорінника, півників, ковили, рябчика, сону. Рослини: види астрагалу, пальчатокорінника, півників, ковили, рябчика, сону. Тварини: їжак вухатий, ховрах, тхір степовий, тхір перевязка, орел степовий, орлан білохвіст, лелека чорний, сапсан.
Лісостепова зона має високий рівень господарського освоєння території. Тут проживає 35% населення країни, зосереджено 37% української ріллі. Загальна розораність – 75-80% загальної площі. Найбільшими заповідниками лісостепу є Канівський, Медобори, Розточчя, “Михайлівська цілина” Лісостепова зона має високий рівень господарського освоєння території. Тут проживає 35% населення країни, зосереджено 37% української ріллі. Загальна розораність – 75-80% загальної площі. Найбільшими заповідниками лісостепу є Канівський, Медобори, Розточчя, “Михайлівська цілина”
Фізична географія УКРАЇНИ Л.М. Булава Фізична географія УКРАЇНИ Л.М. Булава Фізична географія УКРАЇНИ В.Ю. Пестушко, Г.Ш. Уварова Фізична географія УКРАЇНИ Л.І. Дітчук, О.В. Заставецька, І.В. Брущенко