Презентация на тему: КРиминальное право

“Кримінальний кодекс України”

Кримінальне законодавство Система кримінальних законів, встановлених законодавчими органами державної влади, які визначають основи та принципи кримінальної відповідальності та визначають, яке саме покарання може бути застосовано до особи, що його вчинила.

Джерела кримінального права Конституція України Кримінальний Кодекс України

Кримінальний кодекс України — це прийнятий Верховною Радою України нормативно-правовий акт, у якому встановлені підстави і принципи кримінальної відповідальності, злочинність і караність діянь, підстави звільнення від кримінальної відповідальності і покарання. Чинний КК було прийнято 5 квітня 2001 року. КК набрав чинності з 1 вересня. Зміни до КК були внесені з 01.01.2013 р.

Загальна частина чинного КК складається із 15 розділів: «Загальні положення» «Закон про кримінальну відповідальність» «Злочин, його види та стадії» «Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб'єкт злочину)» «Вина та її форми,  «Співучасть у злочині» «Повторність, сукупність та рецидив злочинів» «Обставини, що виключають злочинність діяння» «Звільнення від кримінальної відповідальності» «Покарання та його види», «Призначення покарання» «Звільнення від покарання та його відбування»,  «Судимість», «Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування» «Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх».

Р о з д і л X ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВИДИ Стаття 51. Види покарань До осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі види покарань: 1) штраф; 2) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; 3) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 4) громадські роботи; 5) виправні роботи; 6) службові обмеження для військовослужбовців; 7) конфіскація майна; 8) арешт; 9) обмеження волі; 10) тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; 11) позбавлення волі на певний строк; 12) довічне позбавлення волі.

Штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті. Стаття 53. Стаття 54. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу Засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Стаття 56. Громадські роботи 1. Громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Стаття 57. Виправні роботи 1. Покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків.

Стаття 59. Конфіскація майна 1. Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Стаття 60. Арешт 1. Покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від одного до шести місяців.

Стаття 61. Обмеження волі 1. Покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці. Стаття 63. Позбавлення волі на певний строк 1. Покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Стаття 64. Довічне позбавлення волі 1. Довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк.