Пам’ять
У Великій Радянській Енциклопедії сказано: пам ять – це “ здатність до відтворення минулого досвіду, одна з основних властивостей нервової системи, що виражається в можливості довгостроково зберігати інформацію про події зовнішнього світу та реакції організму і багаторазово вводити її у сферу свідомості та поведінки.
Щоб піднятися на вищий ступінь розвитку, дитина має засвоїти знання про навколишній світ, оволодіти нормами поведінки, набути певних навичок і вмінь. Все це пов язано з роботою пам яті. Якби людина не запам ятовувала те, що сприймала, переживала, робила, її психічний розвиток був би неможливий.
Пам ять окремої людини індивідуальна і залежить від багатьох факторів – фізичних та психологічних.
Об єкти діяльності – рух, почуття, образ або слово – дали назви таким видам пам яті, як: моторна; емоціональна; образна; словесно-логічна.
Моторна пам ять – запам ятовування, зберігання та відтворення рухів. Вона виражається у формуванні звичок, лежить в основі усіх практичних та трудових дій, часто непомітних, не фіксуємих людиною. Походка, манера розмовляти, сміятися, почерк пов язані з моторними навичками.
“Якщо ви здатні поблідніти або почервоніти при одній згадці про пережите, якщо ви боїтеся думати про давно пережите нещастя – у вас є пам ять на почуття ”, – писав К. С. Станіславський про емоціональну пам ять. Емоціональна пам ять адаптує нас до того, що відбувається, відвертаючи увагу від поганого і скеровуючи до доброго – для здобуття настрою, що допомагає роботі, творчості.
Ще один вид пам яті – образна, або наглядна, вона оперує уявленнями – образами предметів, сформованими в нашому досвіді. Чудова образна пам ять – особливий дар художників, музикантів, письменників.
У відповідності з модальністю – набуттям уявлень з різних сенсорних сфер – образна пам ять поділяється на: Зорову та слухову(вони найбільш розповсюджені); Осязальну; Обоняльну; Вкусову.
Специфічно людська пам ять – словесно-логічна, змістом якої є наші думки та мова. Словесно-логічна пам ять – це не просто запам ятовування, а переробка словесної інформації, виділення з неї найбільш суттєвого, відхилення від другорядного, несуттєвого, і збереження в пам яті не безпосередньо сприймаємих слів, а тих думок, які ними виражені.
Отже, пам ять – поняття багатозначне. Згідно принципу єдності свідомості та діяльності, все, що закладено в людині природою, являє собою лише можливість для розвитку, а чи буде ця можливість втілена в життя – це вже залежить від його біографії, від навчання та виховання, в тому числі у великому ступені від свідомих, активних зусиль самої особистості.
Презентацію виконали: Соломко Юлія Жигарєва Ірина