Методика викладання іноземних мов у вищих навчальних закладахМетодика викладання іноземних мов у вищих навчальних закладахДоц. Рудакова Л. П.
1. Характеристика сучасного стану методичної науки. Співвідношення комунікативного і когнітивного у навчанні ІМ1. Характеристика сучасного стану методичної науки. Співвідношення комунікативного і когнітивного у навчанні ІМ2. Характеристика комунікативно-когнітивної компетенції. 3. Умови формування комунікативно-когнітивної компетенції
Вовк О. І. Когнітивні аспекти методики викладання англійської мови у вищих навчальних закладах: Навчально-методичний посібник. – Черкаси: Вид-во «Сан», 2010. – 506 с.Вовк О. І. Когнітивні аспекти методики викладання англійської мови у вищих навчальних закладах: Навчально-методичний посібник. – Черкаси: Вид-во «Сан», 2010. – 506 с.
Комунікативно-когнітивний підхід Комунікативно-когнітивний підхід у навчанні іноземної мови
Превалювання двох парадигм наукового знання комунікативної та когнітивноїПревалювання двох парадигм наукового знання комунікативної та когнітивної1. Комунікативна – оволодіння мовленнєвою діяльністю2. Когнітивна – пізнання і пов'язані з ним структури і процеси
Навчання іноземної мови у процесі мовленнєвої діяльностіНавчання іноземної мови у процесі мовленнєвої діяльностіДіяльність – специфічно людська, регульована свідомістю активність, породжувана потребами і спрямована на пізнання та перетворення зовнішнього світу й самої людини
Види діяльності: виробничо-трудова, комунікативно-пізнавальна, навчальна тощоВиди діяльності: виробничо-трудова, комунікативно-пізнавальна, навчальна тощо
Особливий вид людської діяльностіОсобливий вид людської діяльностіАктивний, цілеспрямований, опосередкований мовою та зумовлений ситуацією спілкування процес прийому і видачі мовленнєвого повідомлення у взаємодії людей між собою
Самостійний вид діяльності, пов’язаний з іншими видами діяльності, в разі потреби обслуговує їх, а також задовольняє потребу людини у спілкуванніСамостійний вид діяльності, пов’язаний з іншими видами діяльності, в разі потреби обслуговує їх, а також задовольняє потребу людини у спілкуванніУ роботі викладача мовленнєва діяльність є провідною і допомагає здійснювати навчальний, освітній і виховний вплив
Це процес, в якому здійснюється раціональна й емоційна взаємодія людей, виявляється та формується спільність їхніх думок і поглядів, згуртованість і солідарність, що є характерним для колективу, а також формується спосіб життяЦе процес, в якому здійснюється раціональна й емоційна взаємодія людей, виявляється та формується спільність їхніх думок і поглядів, згуртованість і солідарність, що є характерним для колективу, а також формується спосіб життяЦе спосіб підтримки життєдіяльності індивіда в соціумі
1. Особистісний характер комунікативної діяльності1. Особистісний характер комунікативної діяльності2. Стосунки і взаємодія між партнерами3. Ситуації спілкування4. Змістова основа спілкування5. Мовні і мовленнєві засоби6. Функціональний характер мовленнєвих засобів
1. Розв'язання таких проблем, як сприймання, пізнання і розуміння дійсності1. Розв'язання таких проблем, як сприймання, пізнання і розуміння дійсності2. Набуття, обробка, структурування, зберігання, виведення і застосування знань3. Вивчення й пояснення пізнавальних процесів і механізмів
1. Діяльнісний підхід1. Діяльнісний підхід2. Стимулювання мовленнєво-розумової активності3. Створення автентичних умов соціалізації4. Урахування індивідуальних пізнавальних стилів і навчальних стратегій студентів
5. Розвиток і розширення знаннєвого простору6. Формування мовної особистості7. Формування картини світу8. Розвиток множинного інтелекту9. Формування комунікативно-когнітивної компетенції
1. Мовна компетенція1. Мовна компетенція2. Мовленнєва компетенція3. Стратегічна компетенція4. Дискурсивна компетенція5. Прагматична компетенція6. Ілокутивна компетенція
7. Соціолінгвістична компетенція7. Соціолінгвістична компетенція8. Інформативна компетенція9. Соціальна компетенція10. Когнітивна компетенція11. Професійна компетенція12. Теоретико-лінгвістична компетенція13. Професійно-комунікативна компетенція14. Методична компетенція
Компетенція – це Компетенція – це сукупність знань, навичок і вмінь, які формуються у процесі навчання певної дисципліни, та здатність до виконання певної діяльності.
1) вербальний (лінгвістичний) компонент1) вербальний (лінгвістичний) компонент2) логічний (математичний)3) музичний, просторовий (зоровий)4) міжособистісний (соціальний)5) внутрішньо особистісний (самоаналіз)
Здатність того, хто навчається, адекватно спілкуватися в різноманітних соціально- та культурно обумовлених ситуаціях, Здатність того, хто навчається, адекватно спілкуватися в різноманітних соціально- та культурно обумовлених ситуаціях, співвідносити мовні засоби із цілями й умовами спілкування, будувати / організовувати мовленнєве спілкування з урахуванням соціальних норм поведінки та системи культурних уявлень і цінностей носіїв виучуваної мови.
1) сфери комунікативної діяльності1) сфери комунікативної діяльності2) теми, ситуації та програми їх розгортання3) мовленнєві дії4) соціальні та комунікативні ролі співрозмовників5) типи текстів і правила їхньої побудови6) мовні мінімуми
Здатність мовця використовувати системно-структурні утворення морфологічного, синтаксичного, фонологічного і семантичного характеру, що істотно впливає на зміст мовленнєвих творів, які продукуються або сприймаютьсяЗдатність мовця використовувати системно-структурні утворення морфологічного, синтаксичного, фонологічного і семантичного характеру, що істотно впливає на зміст мовленнєвих творів, які продукуються або сприймаються
Здатність розуміти та продукувати необмежену кількість правильних у мовному відношенні речень за допомогою засвоєних мовних знаків і правил їх поєднання
Рівень володіння методами граматичного і порівняльного аналізу, що виражається в умінні виокремлювати певні сторони у граматичному аспекті виучуваної та рідної мови, узагальнювати основні одиниці мови і користуватися моделями при виявленні внутрішніх властивостей цих одиниць, визначати співвідношення між граматичними формами, прогнозувати труднощі вживання граматичних явищ в іншомовному мовленні.Рівень володіння методами граматичного і порівняльного аналізу, що виражається в умінні виокремлювати певні сторони у граматичному аспекті виучуваної та рідної мови, узагальнювати основні одиниці мови і користуватися моделями при виявленні внутрішніх властивостей цих одиниць, визначати співвідношення між граматичними формами, прогнозувати труднощі вживання граматичних явищ в іншомовному мовленні.
Володіння способами формування та формулювання думок через мову і вміння користуватися цими способами у процесі породження і сприйняття мовлення.
Ця компетенція має бути сформованою в обсязі, необхідному і достатньому для розв'язання завдань взаємодії у процесі спілкування відповідно до норм виучуваної мови, узусу та традицій культури певної мови.Ця компетенція має бути сформованою в обсязі, необхідному і достатньому для розв'язання завдань взаємодії у процесі спілкування відповідно до норм виучуваної мови, узусу та традицій культури певної мови.В аудіюванні, говорінні, читанні та письмі.
Країнознавча – знання про географію, історію, економіку, державний устрій, особливості побуту, культуру, традиції та звичаї носіїв країниКраїнознавча – знання про географію, історію, економіку, державний устрій, особливості побуту, культуру, традиції та звичаї носіїв країниЛінгвосоціокультурна – володіння особливостями мовленнєвої і немовленнєвої поведінки носіїв мови в певних ситуаціях спілкування для досягнення повноцінної комунікації
Здатність поповнювати у процесі спілкування недостатність мовних знань, а також мовленнєвого і соціального досвіду спілкування іноземною мовою
Здатність розуміти різні види комунікативних висловлювань, будувати цілісні, зв'язні та логічні повідомлення різних функціональних стилів, а також здійснювати вибір лінгвістичних засобів у залежності від типу висловлювання; досягати формальної зв'язності та змістової цілісностіЗдатність розуміти різні види комунікативних висловлювань, будувати цілісні, зв'язні та логічні повідомлення різних функціональних стилів, а також здійснювати вибір лінгвістичних засобів у залежності від типу висловлювання; досягати формальної зв'язності та змістової цілісності
Здатність передавати комунікативний зміст у ситуації спілкування, яка залежить від володіння комунікативною стратегією висловлювання як евристичним інтенціональним плануванням дискурсу для досягнення сумісного результату.Здатність передавати комунікативний зміст у ситуації спілкування, яка залежить від володіння комунікативною стратегією висловлювання як евристичним інтенціональним плануванням дискурсу для досягнення сумісного результату.
Передбачає контроль функціональних властивостей мови:Передбачає контроль функціональних властивостей мови:1) здатність виражати думки та емоції;2) використовувати мову для навчання і для вирішення проблем;3) творчо використовувати мову.
Здатність адекватно розуміти і використовувати другу мову в різних контекстах для вираження специфічних комунікативних функцій (опис, розповідь, переконання, узагальнення тощо)Здатність адекватно розуміти і використовувати другу мову в різних контекстах для вираження специфічних комунікативних функцій (опис, розповідь, переконання, узагальнення тощо)Чуття стилю та діалекту мови, природність чи автентичність використання мови, розуміння культурологічних понять і мовних тропів
Володіння інформацією про предмет спілкування.
1) інформаційні фрейми (frames - набір понять, які описують ту чи іншу ситуацію)1) інформаційні фрейми (frames - набір понять, які описують ту чи іншу ситуацію)2) фонові знання (background knowledge);3) загальний світогляд (general knowledge);4) сформовані знання (schemata – інформація з минулого як знання та моделі поведінки);5) мовна картина світу (language representation of the world) в її іншомовній формі – знання навколишньої дійсності, здатність описати її та ставлення до неї в іншомовній формі
Здатність вступати у комунікативні стосунки з іншими людьмиЗдатність вступати у комунікативні стосунки з іншими людьмиБажання вступати обумовлюється наявністю потреб, мотивів, певного ставлення до партнерів по комунікації, а також власною самооцінкоюВміння орієнтуватися в соціальній ситуації і керувати нею
Здатність до здійснення комунікативно-розумової діяльності, тобто до розв'язання мовленнєво-розумових завдань за допомогою сукупності мовленнєвих дій і розумових операцій.
Розумові операції забезпечуютьсяРозумові операції забезпечуються наявними знаннями, розумінням та усвідомленням завдання, яке слід розв'язати, і навичками вирішення інтелектуальних завдань за допомогою певних когнітивних операцій
- це ментальні здібності, за допомогою яких людина обробляє зовнішні стимули. - це ментальні здібності, за допомогою яких людина обробляє зовнішні стимули.У навчанні іноземної мови це вхідна інформація у вигляді таких завдань, які стимулюють розвиток когнітивних процесів.
1) Початкова, або когнітивна стадія, на якій відбувається розуміння мовленнєво-розумового завдання та концентрація уваги на необхідній інформації
2) Проміжна, або асоціативна стадія – передбачає спроби 2) Проміжна, або асоціативна стадія – передбачає спроби використати прийоми, які допомагають швидше зрозуміти і пригадати необхідну інформацію, виправити помилки та прискорити виконання мовленнєво-розумових дій
3) Найвища, або автономна стадія – правильні відповіді стають більш автоматичними, підвищується рівень швидкості і безпомилковості виконання дій
1) проблема, яку необхідно розв'язати (когнітивна стадія формування навичок);1) проблема, яку необхідно розв'язати (когнітивна стадія формування навичок);2) наявні знання;3) дослідні дії, за допомогою яких може бути вирішена проблема (асоціативна стадія формування навичок)На автономній стадії для подальшого розвитку гнучкості когнітивної навички необхідне створення різноманітних ситуацій, які стимулюватимуть і розумову, і мовленнєву активність студентів
1) нейрофізіологічний2) когнітивний
Вільне володіння виучуваною мовою в усіх її аспектах – практичному, загальнофілологічному, лінгвокраїнознавчому, професійно-педагогічному – на рівні, який забезпечує вирішення дидактико-педагогічних завдань у процесі навчання певної мови.Вільне володіння виучуваною мовою в усіх її аспектах – практичному, загальнофілологічному, лінгвокраїнознавчому, професійно-педагогічному – на рівні, який забезпечує вирішення дидактико-педагогічних завдань у процесі навчання певної мови.
Професійна компетенція = Професійна компетенція = (1) теоретико-лінгвістична компетенція + (2) комунікативна компетенція + (3) методична компетенціяПК = ТЛК + КК + МК
Сума знань про основні закономірності формування і розвитку внутрішньої структури виучуваної мови та форм її системно-нормативної реалізації у мовленні.Сума знань про основні закономірності формування і розвитку внутрішньої структури виучуваної мови та форм її системно-нормативної реалізації у мовленні.Вона характеризує володіння ІМ лише на когнітивному рівні. Для комунікації повинна бути сформованою комунікативна компетенція
Володіння сукупністю знань, мовленнєвих навичок і вмінь, необхідних для виконання викладачем комунікативно-навчальної діяльності, що виражається в його здатності за допомогою виучуваної мови вмотивовувати, стимулювати, керувати і контролювати процес навчання іншомовною мовленнєвою діяльністю.Володіння сукупністю знань, мовленнєвих навичок і вмінь, необхідних для виконання викладачем комунікативно-навчальної діяльності, що виражається в його здатності за допомогою виучуваної мови вмотивовувати, стимулювати, керувати і контролювати процес навчання іншомовною мовленнєвою діяльністю.
1) конструктивні вміння, пов'язані з відбором і організацією навчального матеріалу;1) конструктивні вміння, пов'язані з відбором і організацією навчального матеріалу;2) організаторські, пов'язані з організацією власної і діяльності учнів;3) гносеологічні, або дослідницькі, які дозволяють викладачеві правильно враховувати індивідуальні особливості тих, хто навчаються4) комунікативні, які забезпечують педагогічне спілкування на заняттях
Володіння методами і прийомами навчання, організації та керування діяльністю тих, хто навчається.
1) методико-дидактичних 1) методико-дидактичних 2) психолого-педагогічних3) лінгво-методичних
– дозволяють самостійно формулювати мету навчання та конструювати модель навчально-виховного процесу;
– врахування вікових і індивідуальних особливостей студентів у ході розробки навчального процесу
– вміння використовувати мовленнєвий досвід на адаптивно-моделюючому рівні відповідно до мовної підготовки учнів.
1. На початковому ступені у студентів формується лише професійна орієнтація майбутньої діяльності. Інтерес до неї лише зароджується, тому цей етап визначають як професійно-орієнтувальний.1. На початковому ступені у студентів формується лише професійна орієнтація майбутньої діяльності. Інтерес до неї лише зароджується, тому цей етап визначають як професійно-орієнтувальний.2. На просунутому ступені студенти отримують фундаментальні знання про майбутню педагогічну діяльність. На цьому ступені відбувається професійне формування студентів – це професійно-формувальний етап.
Трифазова структура:Трифазова структура:1. Спонукально-мотиваційна фаза 2. Аналітична (орієнтовно-дослідницька) фаза3. Виконавча фазаПлюс фаза контролю, або зворотної аферентації
Ефект зіставлення результату реалізації дії із заданою програмою як самоаналіз і коригування виконаної мовленнєвої діїЕфект зіставлення результату реалізації дії із заданою програмою як самоаналіз і коригування виконаної мовленнєвої дії
1. Аферентний синтез (аналіз інформації для ухвалення рішення. Мотиваційне спонукання як потреба організму породжує намір до дії)1. Аферентний синтез (аналіз інформації для ухвалення рішення. Мотиваційне спонукання як потреба організму породжує намір до дії)2. Ухвалення рішення.3. Формування програми дії.4. Реалізація прийнятого рішення як поведінковий або вербальний акт.5. Зіставлення за допомогою зворотної аферентації параметрів результату здійсненої дії
Мотиваційне спонукання, яке відбиває домінантну потребуМотиваційне спонукання, яке відбиває домінантну потребуАферентацію обставин, яка включає сукупність зовнішніх впливів, найважливіших для вибору пріоритетів, що робитиВиклик із пам'яті результатів минулого досвідуТак званий пусковий стимул
Для реалізації дії вирішальна роль відіграють мотив, мета, структура та умови здійсненняДля реалізації дії вирішальна роль відіграють мотив, мета, структура та умови здійсненняАфективний фільтр – гіпотетичний пристрій, здатний на підсвідомому рівні повністю чи частково перекривати доступ вхідної інформації (мовного матеріалу) до когнітивного аналізатора.
Фільтр регулює обсяг інформації, впливає на швидкість і якість засвоєння / якість мовленнєвої діїФільтр регулює обсяг інформації, впливає на швидкість і якість засвоєння / якість мовленнєвої діїВідкритість фільтра залежить від мотивації, ставлення до навчання й оточення, психічної структури особистості – це афективні фактори, пов'язані з емоційними станами
Формування програми мовленнєвих дій студентів та їхня реалізація мають проходити відповідно до а) структури мовленнєвої діяльності з обовязковим б) урахуванням як факторів обстановчої та зворотної аферентації, так і в) від афективних факторів, що позитивно позначиться на якості мовленнєвих вправФормування програми мовленнєвих дій студентів та їхня реалізація мають проходити відповідно до а) структури мовленнєвої діяльності з обовязковим б) урахуванням як факторів обстановчої та зворотної аферентації, так і в) від афективних факторів, що позитивно позначиться на якості мовленнєвих вправ
МРА – цілеспрямований, вмотивований та усвідомлений процес пізнання дійсності мовленнєвими засобами.МРА – цілеспрямований, вмотивований та усвідомлений процес пізнання дійсності мовленнєвими засобами.Функції мислення: 1) пізнавальна, 2) комунікативна
У комунікативній діяльності особистість розв'язує мовленнєві завдання (заперечити, довести, схвалити) і виконує мовленнєві дії. У комунікативній діяльності особистість розв'язує мовленнєві завдання (заперечити, довести, схвалити) і виконує мовленнєві дії. Одночасно обмірковує, що сказати, як оформити ту чи іншу фразу. Таке завдання є мовленнєво-розумовим
Проблемне завдання характеризується наявністю перешкоди, певного утруднення необхідністю вибору одного з декількох варіантів розв'язку, зіткненням протилежних точок зору, «інформаційною нерівністю»Проблемне завдання характеризується наявністю перешкоди, певного утруднення необхідністю вибору одного з декількох варіантів розв'язку, зіткненням протилежних точок зору, «інформаційною нерівністю»
Розв'язання проблеми – когнітивний процес, спрямований на перетворення заданої ситуації на цільову з умовою відсутності очевидного методу вирішення та достатньої кількості необхідних знань
Евристика як метод зумовлює непередбачуваність варіантів вирішенняЕвристика як метод зумовлює непередбачуваність варіантів вирішенняАктивність пов'язана з діяльністю і в царині навчання іноземної мови вона виражається а) мовними здібностями та б) когнітивними здібностями
Мовні здібності як індивідуально-психологічні особливості людини сприяють оволодінню знаннями, навичками і вміннями іноземної мовиМовні здібності як індивідуально-психологічні особливості людини сприяють оволодінню знаннями, навичками і вміннями іноземної мови
Це якості, в основі яких лежать механізми мислення: орієнтування в ситуації, прийняття рішень, прогнозування, вибору, комбінування, тобто це здібності, сприймати вихідну інформацію, репрезентувати її у свідомості, перетворювати її на знання й використовувати останні як у навчальному процесі, так і в повсякденному житті.Це якості, в основі яких лежать механізми мислення: орієнтування в ситуації, прийняття рішень, прогнозування, вибору, комбінування, тобто це здібності, сприймати вихідну інформацію, репрезентувати її у свідомості, перетворювати її на знання й використовувати останні як у навчальному процесі, так і в повсякденному житті.
Автентичність – природність, натуральність, відповідність дійсностіАвтентичність – природність, натуральність, відповідність дійсностіВиди автентичності:1) особистісна2) прагматична3) автентичність навчальних матеріалівСлід створювати умови соціалізації учнів, наближені до реальних і на оригінальних навчальних матеріалах
Пов'язана з індивідуальними особливостями людини.Пов'язана з індивідуальними особливостями людини.Людина знає, що вона робить і навіщо, усвідомлює відповідальність за свої дії, здатна зробити вибір, змінити свою поведінку, в тому числі й мовленнєву, залежно від ситуації
До неї відносятьДо неї відносять1) автентичність контексту, тобто адекватність, відповідність мовних і мовленнєвих засобів ситуації2) автентичність мети – очікуваний результат мовленнєвої взаємодії3) автентичність взаємодії – інтерактивна автентичність
Це Це А) мовні форми, типові для вираження певної комунікативної інтенції, Б) автентичні ситуації спілкування, вербальні та невербальні засоби, характерні для носіїв виучуваної мови, а також В) автентичні тексти
1) дидактизовані – підготовлені носіями мови з методичними цілями1) дидактизовані – підготовлені носіями мови з методичними цілями2) напівавтентичні – адаптовані шляхом скорочення та компіляції з метою реалізації завдань навчання3) квазіавтентичні –з усуненням важких місць, які можуть виявитися недоступними для студентів4) власне автентичні – оригінальні тексти, створені носієм мови для носіїв цієї ж мови
багаторівневе цілісне утворення, яке відображає певний фрагмент дійсності за допомогою знакової системи та є способом опредмечування «образу світу», наявного в мовній свідомості особистостібагаторівневе цілісне утворення, яке відображає певний фрагмент дійсності за допомогою знакової системи та є способом опредмечування «образу світу», наявного в мовній свідомості особистості
1) культурологічна автентичність1) культурологічна автентичність2) інформативна автентичність3) ситуативна автентичність4) автентичність національної ментальності5) реактивна автентичність6) автентичність навчальних завдань до текстів:
Використання текстів, які формують уявлення про специфіку іноземної мови, особливості побуту, традиції, звичаї носіїв мови тощоВикористання текстів, які формують уявлення про специфіку іноземної мови, особливості побуту, традиції, звичаї носіїв мови тощо
Використання текстів із значущою для студентів інформацією, яка відповідає їхнім віковим особливостям та інтересам
Передбачає природність ситуації, яка пропонується як навчальна, інтерес носіїв мови до заявленої теми і природність її обговорення
Уможливлює розуміння доречності чи недоречності використання тієї чи іншої мовної або мовленнєвої одиниціУможливлює розуміння доречності чи недоречності використання тієї чи іншої мовної або мовленнєвої одиниці
Навчальний текст має викликати у студентів автентичну емоційну, розумову та мовленнєву реакцію
Завдання мають стимулювати студентів до активної взаємодії з текстом і містити природні проблеми, які студентам необхідно розв'язати.Завдання мають стимулювати студентів до активної взаємодії з текстом і містити природні проблеми, які студентам необхідно розв'язати.
Індивідуальні способи пізнавального ставлення людини до довкілля і до себе, що виявляються в особливостях індивідуальної «картини світу»Індивідуальні способи пізнавального ставлення людини до довкілля і до себе, що виявляються в особливостях індивідуальної «картини світу»
1) емпіризм 2) раціоналізм1) емпіризм 2) раціоналізм3) метафоризм
1) емпіричний – базується на предметно-практичному досвіді1) емпіричний – базується на предметно-практичному досвіді2) раціоналістичний – базується на логічних умовиводах і визначається понятійними схемами, моделями тощо3) метафоричний – базується на різноманітності вражень і комбінуванні різноманітних галузей знань, інтуїції та персоніфікованого сприйняття реальності
1) чуттєвого сприйняття оточуючого світу1) чуттєвого сприйняття оточуючого світу2) предметно-практичної діяльності – в результаті дій і операцій3) експериментально-пізнавальної та теоретико-пізнавальної (наукової) діяльності4) розумової діяльності – в результаті розмірковувань, умовиводів і висновків на основі розумових операцій з уже відомими концептами5) вербального й невербального спілкування
1. Емпіричний – предметно-практична діяльність1. Емпіричний – предметно-практична діяльність2. Раціоналістичний – розумова діяльність3. Емпірично-раціоналістичний – теоретико- і експериментально-пізнавальна діяльність4. Метафоричний – чуттєве сприйняття дійсностіВ основі лежить спілкування
Це особливий різновид інтелектуальних здібностей студентів, що впливають на їхні ментальні репрезентаціїЦе особливий різновид інтелектуальних здібностей студентів, що впливають на їхні ментальні репрезентаціїМентальні репрезентації – фіксована форма певним чином упорядкованих знань або та чи інша форма їхнього зберігання (фрейм, схема, скрипт тощо)
Перший шлях – вербально – через словесне позначенняПерший шлях – вербально – через словесне позначенняДругий шлях – образно – через наочне враженняФорми ментальної репрезентації: схеми, таблиці, словесний опис, метафора тощо
1) візуальний – дозволяє використовувати нормативні образи (граматичні формули), 1) візуальний – дозволяє використовувати нормативні образи (граматичні формули), 2) предметно-практичний3) чуттєво-сенсорний:
Дозволяє використовувати нормативні образи (символічні граматичні формули – V-ing)Дозволяє використовувати нормативні образи (символічні граматичні формули – V-ing)Активно перетворювати наочний або розумовий образ виучуваного явищаВиводити знання у ході індуктивного розміркуванняРобити узагальнення дедуктивноСамостійно створювати візуальні моделі об'єктів
Націлює на виконання практичних і лабораторних робіт, Націлює на виконання практичних і лабораторних робіт, які передбачають здійснення певних дій із навчальним матеріалом на основі мовленнєвого зразка і формулювання правил або узагальнень на основі виконаних робіт;Виконання практичних завдань відповідно до правила тощо
Уможливлює оперування навчальним матеріалом, який містить «чарівні» ситуації, де студенти можуть використати свою фантазію та уявуУможливлює оперування навчальним матеріалом, який містить «чарівні» ситуації, де студенти можуть використати свою фантазію та уявуЗображення навчального матеріалу за допомогою когнітивних метафорПеретворення казкового формулювання матеріалу на науковеФормулювання питань, які стимулюють студентів до емоційних оцінок матеріалу, що вивчається
Це загальні здібності, які виражають пізнавальну активність людини і здатність засвоювати нові знання та складні форми діяльності
А) кількість дозованої допомоги з боку викладачаА) кількість дозованої допомоги з боку викладачаБ) можливість перенесення засвоєних знань чи способів дії на виконання аналогічного завданняВ) швидкість засвоєння нового матеріалуГ) здатність до узагальнення і абстрагуванняД) самостійність мисленняЄ) гнучкість / інертність мисленняЖ) усвідомленість дій
Економічність мислення: нетривалість шляху в самостійному виявленні та формулюванні певних закономірностей у новому навчальному матеріалі та під час його засвоєнняЕкономічність мислення: нетривалість шляху в самостійному виявленні та формулюванні певних закономірностей у новому навчальному матеріалі та під час його засвоєння
Засновані на різних нейрофізіологічних механізмах і пов'язані з різними способами набуття знань.Засновані на різних нейрофізіологічних механізмах і пов'язані з різними способами набуття знань.ЕкспліцитнаІмпліцитна
Експліцитна научуваність – навчання здійснюється на основі довільного, свідомого контролю процесів переробки інформаціїЕкспліцитна научуваність – навчання здійснюється на основі довільного, свідомого контролю процесів переробки інформаціїІмпліцитна научуваність – навчання здійснюється мимовільно, в умовах поступового накопичення інформації у ході засвоєння нової діяльності, тобто у процесі формування іншомовної компетенції
Сукупність структур представлення знань – схем, фреймів, скриптів тощо, пов'язаних між собою та орієнтованих на підтримку функціонування когнітивної системи людиниСукупність структур представлення знань – схем, фреймів, скриптів тощо, пов'язаних між собою та орієнтованих на підтримку функціонування когнітивної системи людиниЗнаннєвий простір залежить від когнітивних здатностей особистості
Система, яка дає можливість пізнавати людині своє оточення й адаптуватися до нього або змінювати його за рахунок накопичених знань і набутих навичокСистема, яка дає можливість пізнавати людині своє оточення й адаптуватися до нього або змінювати його за рахунок накопичених знань і набутих навичокКомпонентом свідомості людини та її загальної людської когніції, що має власні механізми і сфери дії та є результатом взаємодії певного набору модулів
Виразність – можливість бути вербалізованоюВиразність – можливість бути вербалізованоюЕфективність – спрямованість на швидке та ефективне розв'язання практичних завданьАлгоритмічність – заснованість на алгоритмахЗасвоюваність – здатність людини до засвоєння алгоритмів у процесі навчання
Зберігання інформації (competence)Зберігання інформації (competence)Реалізація інформації (performance)Н.Хомський виділяє окремою когнітивною системою мовну здатність людиниКогнітивні системи об'єднуються в інфраструктуру – архітектуру когніції
За критеріями процесу і результатуЗа критеріями процесу і результатуПізнання – динамічна характеристика духовно-теоретичного засвоєння людиною умов її буттяЗнання – характеристика, яка фіксує результати цього засвоєння, готові для використання і розповсюдження. Знання розкриваються та реалізуються в контексті пізнання.
Концепт – це оперативна змістова одиниця мислення, квант структурованого знанняКонцепт – це оперативна змістова одиниця мислення, квант структурованого знанняКонцепт поєднує мовний і когнітивний досвід індивідаУ процесі розумової діяльності людина оперує й мислить концептами
Концептуалізація відбувається під час членування потоку інформації на одиниці, які виступають концептами та відношеннями між ними.Концептуалізація відбувається під час членування потоку інформації на одиниці, які виступають концептами та відношеннями між ними.Це один з найважливіших процесів пізнавальної діяльності людини, що полягає в осмисленні сприйнятої інформації та призводить до створення концептів, концептуальних структур і всієї концептуальної системи у свідомості людини.
є головним способом надання дійсності, що сприймається, впорядкованого характеру, є головним способом надання дійсності, що сприймається, впорядкованого характеру, систематизації спостережень і бачення в них схожості одних явищ у порівнянні з відмінностями інших
Це процес формування та виокремлення самих категорій за подібними їм аналогічними сутностями ознак чи властивостей;Це процес формування та виокремлення самих категорій за подібними їм аналогічними сутностями ознак чи властивостей; когнітивне розчленування реальності, яке полягає в розподілі всього онтологічного простору на різноманітні категоріальні царини.
Онтологізація знань – комплекс когнітивних процедур , які призводять до виведення знань у модель світу
Це структурування світу, акт віднесення слова або об'єкта до тієї чи іншої групи, спосіб встановлення ієрархічних відношень типу «клас – член класу»;
результат когнітивної діяльності людини, підсумок класифікації оточуючого світу та результат когнітивної діяльності людини, підсумок класифікації оточуючого світу та вичленовування окремих одиниць (таксонів) у створеній класифікації, коли кінцевим підсумком зазначеної діяльності є формування особливої категорії, яка дозволяє побачити світ у головних атрибутах його буття та функціонування
У процесі навчання ІМ студенти оволодівають МД, яка вибудовується на основі бази знань (знання коду, мовні знання і позакодові, або екстраінгвістичні знання) як когнітивної бази комунікації – певним чином структурованої сукупності знань та уявлень, якими володіють усі представники певної лінгвокультурної спільнотиУ процесі навчання ІМ студенти оволодівають МД, яка вибудовується на основі бази знань (знання коду, мовні знання і позакодові, або екстраінгвістичні знання) як когнітивної бази комунікації – певним чином структурованої сукупності знань та уявлень, якими володіють усі представники певної лінгвокультурної спільноти
Мовні знання – володіння лексикою, граматикою, фонетикоюМовні знання – володіння лексикою, граматикою, фонетикоюПозамовні знання – дані про контекст і ситуацію, а також про адресатаФонові знання – дані про події, стани, дії, тобто знання про світ, об'єктивну реальність
Інформаційний фонд, спільний для того, хто говорить, і того, хто слухає, тобто загальний фонд знань про світ.Інформаційний фонд, спільний для того, хто говорить, і того, хто слухає, тобто загальний фонд знань про світ.Невербалізований фрагмент когнітивної системи, що взаємодіє у мовленнєвій діяльності з певним класом комунікативних одиницьВідмінна ознака фонових знань – подібність, тотожність у свідомості обох комунікантів
Соціальні – те, що відомо про тему висловлювання всім учасникам спілкуванняСоціальні – те, що відомо про тему висловлювання всім учасникам спілкуванняІндивідуальні – те, що відомо про тему висловлювання лише двом учасникам діалогу до початку їхнього спілкуванняКолективні – те, що відомо всім членам певної соціальної, професійної та іншої сукупності людей до отримання певного повідомлення
Впорядковане накопичення інформації.Впорядковане накопичення інформації.У процесі навчання у свідомості студентів постійно утворюються певні розумові конструкти – концептуальні утворення, понятійні системи, або моделі, які складаються із символів, концептів, генералізацій тощо
1. Отримання та розуміння знань (як ознайомлення з новими явищами).1. Отримання та розуміння знань (як ознайомлення з новими явищами).2. Розширення меж отриманого знання (застосування знань студентами у нових умовах).3. Відкриття нового знання (самостійний пошук студентів).
Третій етап стимулює дослідний пошук і пізнавальну самостійність студентів - таку якість особистості, що поєднує в собі вміння набувати нові знання і творчо використовувати їх у різноманітних ситуаціях.Третій етап стимулює дослідний пошук і пізнавальну самостійність студентів - таку якість особистості, що поєднує в собі вміння набувати нові знання і творчо використовувати їх у різноманітних ситуаціях.
це особистість, яка вивчає ІМ,це особистість, яка вивчає ІМ, пристосовується до іншомовної культури, набуває певних етнічних рис іншої культури
Вторинної мовної свідомості – вербально-семантичний рівень, володіння мовними і мовленнєвими знаннямиВторинної мовної свідомості – вербально-семантичний рівень, володіння мовними і мовленнєвими знаннямиВторинної когнітивної свідомості – результат розвитку мислення, когнітивно-тезаурусного рівня особистості
Вторинній мовній особистості притаманні три специфічних рівні: Вторинній мовній особистості притаманні три специфічних рівні: лексикон, тезаурус і прагматикон.
* володіння мовним та мовленнєвим матеріалом – граматичним, лексичним, орфографічним, орфоепічним, а також * сформованість певних мовних і мовленнєвих навичок і вмінь в усіх видах мовленнєвої діяльності* володіння мовним та мовленнєвим матеріалом – граматичним, лексичним, орфографічним, орфоепічним, а також * сформованість певних мовних і мовленнєвих навичок і вмінь в усіх видах мовленнєвої діяльності
передбачає володіння передбачає володіння „національною картиною світу” країни, мова якої вивчається, системою знань про країну, її культуру, звичаї, традиції, конвенційні засади, притаманні лінгвокультурній спільноті, в якій функціонує виучувана мова, а також володіння нормами поведінки в інокультурному оточенні.
включає систему цілей, мотивів, настанов та діяльнісно-комунікативних потреб особистості, які керують і спрямовують її навчально-трудову та соціальну діяльність. включає систему цілей, мотивів, настанов та діяльнісно-комунікативних потреб особистості, які керують і спрямовують її навчально-трудову та соціальну діяльність. Це – соціалізація особистості на вищому рівні пристосування до обох культур, до певних умов життя. Вона може бути первинною та вторинною
1 рівень (нульовий) – формування автоматизованих навичок мовлення1 рівень (нульовий) – формування автоматизованих навичок мовлення2 рівень – проблема розгортання текстів висловлення відповідно до тем та семантичних полів3 рівень – відповідність мовних засобів комунікативним умовам їх використанняМовна особистість починається з 2 рівня
Концептуальною / глобальною картиною світу носія мовиКонцептуальною / глобальною картиною світу носія мовиМовною картиною світу носія мовиМовна особистість передбачає взаємопов'язаний розвиток комунікативної, соціокультурної та когнітивної сторін.
У результаті взаємодії людини зі світом складаються її уявлення про світ; У результаті взаємодії людини зі світом складаються її уявлення про світ; формується певна модель світу, яку у філософсько-лінгвістичній літературі називають картиною світу
“Втілює в собі певний образ світу, який ніколи не буває дзеркальним відображенням світу”;“Втілює в собі певний образ світу, який ніколи не буває дзеркальним відображенням світу”; це певне баченням і конструювання світу відповідно до логіки світосприйняття
Поняття картини світу виникло у фізиці на межі ХІХ-ХХ ст.Поняття картини світу виникло у фізиці на межі ХІХ-ХХ ст.Широко використовується в гуманітарних науках.відображення людиною світу є не пасивним, а діяльнісним ставлення людини до об'єктів не лише породжується цими об'єктами, а й здатне змінити його (через діяльність).
результат активної взаємодії людини зі світом результат активної взаємодії людини зі світом відображення у психіці людини навколишньої дійсності, опосередкованої предметними значеннями і відповідними когнітивними схемами, та підлягає свідомій рефлексіїупорядкована сукупність знань про дійсність, сформовану в суспільній (груповій, індивідуальній) свідомості
утворюється в результаті двох процедур: утворюється в результаті двох процедур:опредмечування, об'єктивування та осмислення образів світу, які лежать в основі життєдіяльності людини;утворення нових образів світу, що відбувається у процесі спеціальної систематичної рефлексії
БЕЗПОСЕРЕДНя картину світуБЕЗПОСЕРЕДНя картину світуОПОСЕРЕДКОВАНа картину світу Безпосередня КС формується в результаті прямого, безпосереднього пізнання й осмислення свідомістю навколишньої дійсності.Опосередкована КС є результатом фіксації концептосфери вторинними знаковими системами, які матеріалізують, “озовнішнюють” (рос. овнешняют) наявну у свідомості безпосередню ККС. Це також мовна і художня картини світу.
Вербалізована частина ККС отримала назву мовної картини світу (МКС).Вербалізована частина ККС отримала назву мовної картини світу (МКС).МКС складається з мовних структур (слів, словосполучень, речень).
зумовлює комунікативну поведінку людини, її розуміння зовнішнього і внутрішнього світу;зумовлює комунікативну поведінку людини, її розуміння зовнішнього і внутрішнього світу;відображає спосіб мовленнєво-розумової діяльності певної епохи з її духовними та національними цінностями; є знанням "про мову" (як семіотичну систему) і "знанням у мові" (експліковані у семантиці мовних знаків знання про світ);суб'єктивна, оскільки вона фіксує сприйняття, осмислення й розуміння світу певним етносом на етапі формування;зберігає та відтворює буденне структурування навколишнього світу і забезпечує відповідність мовного мислення носіїв певної мови тим категоріям, які традиційно склалися;
задає норми поведінки людини у світі; задає норми поведінки людини у світі; визначає ставлення людини (чи соціальної групи) до суспільних подій, явищ та суб'єктів і формує ставлення до них; експлікує різні картини світу людини і відображає загальну КС; може використовуватися як "скарбниця" лінгвістичного матеріалу для ілюстрації певних рис національного характеру та як джерело знань про національний характер і менталітет .
номінативними засобами мови - лексемами, стійкими номінаціями, фразеологізмами, які фіксують ту чи іншу класифікацію об'єктів національної дійсності, а також значною відсутністю номінативних одиниць;номінативними засобами мови - лексемами, стійкими номінаціями, фразеологізмами, які фіксують ту чи іншу класифікацію об'єктів національної дійсності, а також значною відсутністю номінативних одиниць;функціональними засобами мови - добором лексики та фразеології для спілкування, складом комунікативно-релевантних засобів спілкування народу на фоні всього корпусу одиниць мовної системи;образними засобами мови - національно-специфічною образністю мови, метафорикою, напрямами розвитку переносних значень, внутрішньою формою мовних одиниць;фоносемантикою мови (значення звукової форми лексичних одиниць).
У свідомості людини об'єднуються три картини / моделі світу:У свідомості людини об'єднуються три картини / моделі світу:генетико-біологічна (базується на наочно-дієвому мисленні);мовна (грунтується на конкретно-образному мисленні);наукова (в основі якої лежить наукова мова), що означає, що у свідомості людини взаємодіють концептуальна, мовна та наукова картини світу.
сукупність наукових знань про світ, вироблених усіма окремими науками на певному етапі розвитку людського суспільства; сукупність наукових знань про світ, вироблених усіма окремими науками на певному етапі розвитку людського суспільства; відображення колективних знань про світ, що включають природу, суспільство та людину як суспільне створіння.
концептуальна концептуальна національна мовна наукова картини світу
Формування КС є когнітивною діяльністю. Формування КС є когнітивною діяльністю. Її розглядають як певний когнітивний процес встановлення когнітивної значущості й інформативності мовного вираження, тобто тексту.Когнітивна діяльність передбачає розуміння і встановлення смислу. Когнітивна діяльність як складова частина свідомості людини (іншими складовими с компетенція, конкретні знання тощо) розгортається у певному культурному контексті.
утворюється взаємодією трьох етапів:утворюється взаємодією трьох етапів: набуттяінкорпорації оперування інформацією
Набуття - відбувається сприйняття вхідної інформації та попереднє розуміння сприйнятого матеріалу Набуття - відбувається сприйняття вхідної інформації та попереднє розуміння сприйнятого матеріалу Інкорпорація осмислюється набутий досвід і "вбудовується" у внутрішній світ індивіда, утворюючи різноманітні форми репрезентації. Оперування здійснюється побудова дії, або діяльності індивіда з повною чи частковою об'єктивацією особистого досвіду
Метою формування КС (зокрема, ККС і МКС) у студентів ВНЗ є створення відповідної моделі в їхній свідомості, яка, власне,є моделлю акультурації - певною абстрактною схемою, спрямованою на підготовку людини до успішної адаптації у чужій культурі, для чого необхідне переорієнтування мислення та набуття нових комунікативних навичок і вміньМетою формування КС (зокрема, ККС і МКС) у студентів ВНЗ є створення відповідної моделі в їхній свідомості, яка, власне,є моделлю акультурації - певною абстрактною схемою, спрямованою на підготовку людини до успішної адаптації у чужій культурі, для чого необхідне переорієнтування мислення та набуття нових комунікативних навичок і вмінь
Логіко-математичний тип інтелекту – означає здатність оперувати цифрами, логічно мислити та розв’язувати проблеми. Логіко-математичний тип інтелекту – означає здатність оперувати цифрами, логічно мислити та розв’язувати проблеми. Вербально-лінгвістичний тип – добре словесно оформлюють думку, передають словами події, відчуття. Візуальний / просторовий – здібності добре уявляти сцени, події, картини. Це – художники.Кінестетичний – вміння використовувати рухи тіла для самовираження. Це – спортсмени, танцюристи.
Музичний, ритмічний – самовираження через музику, допомагає розслабитися, стимулювати діяльність. Це – музиканти.Музичний, ритмічний – самовираження через музику, допомагає розслабитися, стимулювати діяльність. Це – музиканти.Натуралістичний – здібність бачити в природі, дійсності те, чого не вбачають інші, вміння класифікувати, групувати явища. Це – люди з розвиненим натуралістичним інтелектом – біологи, агрономи.Екстравертний – схильність до спілкування, соціальної роботи. Це – політики, соціальні діячі.Інтровернтний – люди, схильні до самоаналізу, роздумів, цілеспрямовані у своїх діях. Філософи.