Повертайтесь живими!!!
Дивилась вранішня зоря, Втомилася… Цілують в чоло небеса, Схилилися… А роси стали всі гіркі, Капали… То Україна у журбі Плакала…
Вже занадто багато ми чуємо Кожен день про кроки війни. І навряд чи ми спокій відчуємо, Поки гинуть Вкраїни сини.
Це Україну рвуть, її калічать, Те серце ніжне спалюють в вогні! Десь вдома дітки перші цифри лічать, А тут батьки рахують битви дні.
О Україно! Знявся вітровій. Вся в яблунях, пливе твоя долина. Своїм теплом окопчик грієш мій, Живу твоїм диханням, Україно!
ХАЙ МАТИ НЕ ПОБАЧИТЬ СМЕРТІ СИНА, ХАЙ ДІВЧИНА НЕ ПЛАЧЕ ЗА КОХАНИМ, ХАЙ БАТЬКО ЗМОЖЕ ВИРОСТИТЬ ДИТИНУ. ХАЙ ПРИЙДЕ МИР НА УКРАЇНУ!