Виявлення та розпізнавання фонематичної дисграфії в учнів загальноосвітньої школиІ ступеня Вчитель-логопед логопедичного пункту управління освіти і науки Білоцерківської міської ради Васильєва І.П.
«Розуміння дислексії та дисграфії» Учень повинен дивитись уважно, слухати уважно звертати увагу на рухи своїх рук, коли він пише, і своїх вуст, коли говорить. Лише тоді можна навчити дитину правильно читати та писати. Т.Майлс
Психофізична основа письма це взаємодіюча робота аналізаторів
КОМПОНЕНТИ ПРОЦЕСУ ПИСЬМА
Д и с г р а ф і я це частковий розлад процесу письма, яке виражається специфічними і стійкими помилками, зумовленими несформованістю або порушенням вищих психічних функцій, що забезпечують процес письма. Мовні симптоми: Помилки на рівні букв (спотворене написання, заміни, пропуски). Помилки на ріні слова (спотворення звукобуквеної структури – пропуски, перестановки, персервації). Помилки на рівні речення (злитне або роздільне написання слів, аграматизми на письмі). Немовні симптоми: Неврологічні порушення. Психічні порушення. Порушення зорово-просторових орієнтувань.
Класифікація дисграфій Артикуляційно–акустична дисграфія Фонематична (акустична) дисграфія …….. Дисграфія аналізу і синтезу Аграматична дисграфія ….... Оптична дисграфія
ФОНЕМАТИЧНА Дисграфія Механізми Неточність слухової диференціації звуків Неточність кінестетичного аналізу Неточність вибору фонеми Змішуються – тверді і м’які, свистячі і шиплячі, дзвінкі і глухі, африкати і їх компоненти, голосні О –У, Е – И.
Операції при розпізнаванні фонем Слуховий аналіз мови, виділення акустичної ознаки. Переклад акустичного образу в артикуляційний. Співвідношення акустично-артикуля-ційного образу звуку з фонемою. Вибір фонеми.
КОРЕКЦІЯ ФОНЕМАТИЧНОЇ ДИСГРАФІЇ Уточнення правильної вимови звука Розвиток фонематичного слуху Розвиток фонематичного сприймання
ПОСЛІДОВНІСТЬ РОБОТИ ПЕРШОГО ЕТАПУ 1.Уточнення звуковимови з опорою на зорове, слухове, тактильне сприймання, кінестетичне відчуття; 2. виділення звука на фоні складу; 3.визначення наявності місця звука в слові та відносно інших звуків; 4. Визначення слова з певним звуком у реченні у тексті; 5. підбір предметних малюнків.
ПОСЛІДОВНІСТЬ РОБОТИ ДРУГОГО ЕТАПУ Основна мета – попарне зіставлення звуків і визначення їх відмінностей за всіма показниками. Проводиться робота над диференціацією слухової, артикуляційної, дотикової та графічної відмінностей.
Корекційна робота з подолання дисграфії складна, копітка, не завжди відразу приносить результати. Проте ця робота вдячна. Автор наукової праці «Дисграфія:діагностика, профілактика, корекція». Парамонова Л.Г.
ВИСНОВОК 1. Проблеми писемного мовлення, а саме виявлення, попередження, корекція порушень, є актуальними у сучасній педагогіці, психології і логопедії, про це свідчить наявність великої кількості фонетичних і орфографічних помилок у писемній продукції учнів, що в свою чергу негативно впливає на успішність їх навчання у школі.2. Навчання писемному мовленню, як правило, відбувається за традиційними методиками і зводиться до формування фонематичних уявлень без урахування їхньої складної психофізіологічної структури та можливих механізмів порушень.3. Найбільш сприятливим періодом для корекції писемного мовлення є молодший шкільний вік, бо психіка дитини пластична і піддається корекції до 9-11-річного віку.