Архітектура готики
Близько 1137 р. в абатстві Сент-Дені абат Сугерій розробляє вчення про Божественне світло й, щоб «впустити» світло у храм міняє конструкцію собору. Західний портал церкви абатства Сент-Дені із двома масивними вежами, трьома порталами, прикрашеними скульптурою тимпанів і віконною розою у верхньому ярусі, став прототипом фасадів готичних соборів. На відміну від романського собору, прикрашені всі три портали, а не тільки центральний. Три портали – три входи – Свята Трійця.
Готичні будівельники відмовилися від масивних конструкцій і перейшли до каркасної системи. Вітраж став основним елементом готичного собору завдяки зміні конструкції.
Готичні зміни – це не просто архітектурні зміни, це зміни богословської думки. «Я є світло!» говорить Бог, значить треба впустити світло у храм. Вітражі готичного собору втілення Божественного світла. Скло пропускає крізь себе кольорове світло, що схоже на блискучі дорогоцінні камені й нагадує нам про небесний Єрусалим. Споглядаючи вітражі, віруючий відходив від тілесного, наближаючись до духовного, божественного.
Католицький (романський, готичний) храм це образ і модель світу. Символіка визначала план храму, порядок розпису, рельєфу, вітражів. В основі храму лежав витягнутий хрест.
Головний портал розташовувався на західному боці, двері мали прямокутну форму. Над нею було розміщене поле – тимпан, багато прикрашений рельєфом. Нотр-Дам (фасад)
Три входи у храм символізують Трійцю. На стулках центральної брами зображувалися сцени зі Старого й Нового Завітів. На правій брамі місцевий вятий. Для богослова храм – корабель порятунку, його керманич Христос, ніс корабля спрямований на схід (туди, де Єрусалим, де був розпʼятий Ісус), корма на захід, два керма – два Завіти, скріпи – церква, вітрила – дух із небес, залізні якорі (вони є насправді) – символ Христа – міцність віри й заповідей, які міцніші від заліза.
Роза алхіміків (Нотр-Дам) Ще в романських храмах зʼявляються так звані «рози» круглі вікна великого розміру, що прикрашають фронтони головного нефа. Символіка віконної рози: кругла форма символізує небо, а «Трояндою (лат. rosa) без шипів» називали Діву Марію.
У вертикальній проекції три світи – земний, небесний і підземний. Небесний світ окреслений склепінням і арками, земний – церква, підземний – низ приміщення. Символізує зв'язок між людиною й Богом. Світ божественний і людський зустрічаються завдяки жертві Христа, тому в основі храму лежить хрест.
Будівля храму складається із трьох частин: притвору (нартекса), середньої частини й вівтаря (сакральна частина), що нагадує про єдність людського, ангельського й божественного, а також про троїстість душі, тіла й духу. Найбільш священна частина храму – вівтар, що розміщується зі східного боку, з боку ранкового світла, присвячувалася Христу. Престол був символом Гробу Господнього. Західна частина храму символізувала прийдешній Страшний Суд, який був зображений на західному порталі. Узагалі, всі зображення собору читалися як книга, це була «Біблія для неписьменних». Північний бік символізував Старий Завіт, а південний – Новий Завіт.
Нотр-Дам, Париж
Вертикаль перемогла горизонталь. Готичний собор усередині
Кентерберійський собор, Лондон
Останній етап готичного стилю – полумʼяна готика . Назва з’явилася через особливий характер декору, який нагадував полум’я.
Готична скульптура Доповнює архітектуру готична скульптура, яка подолала скутість романських фігур. Її вирізняє особливий S-подібний вигин, що нагадує мову полумʼя свічі, яка символізує духовне життя людини. До середини ХIII століття складається основна тематика скульптури: тема Страшного Суду, цикл, присвячений Марії, цикл шанування місцевих святих.