Презентация на тему: Історія Канади

Канада в 1945 р. – на початку ХХІ ст.

Герб канади

Національний одяг Канадця

Особливості розвитку післявоєнної Канади - Економічне піднесення: національний дохід виріс удвічі, прискорилися темпи індустріалізації, Канада вийшла на 3 місце в західному світі за обсягом ВВП. - Відкриття значних запасів нафти, газу, кольорових металів. - Активне освоєння західних і північних територій, приєднання 1949 р. Ньюфаунленду. - Участь у заснуванні ООН і НАТО. - Послаблення традиційних зв’язків з Великою Британією. - Посилення інтеграції з США.

Політика Канадського уряду партія - Ліберальна Програмні засади - Неолібералізм: “держава загального добробуту”. Значна роль державного регулювання економіки, курс на поглиблення інтеграції з США. - Перемоги на виборах – 1945, 1949, 1953,1963р. - Лідери – В.А. Макензі Кінг, Л. Сен – Лоран, Л. Пірсон.

Основні заходи: - Закон про канадське громадянство; верховний суд став вищою апеляційною інстанцією Канади ( 1947 р). - Затверджено новий прапор Канади: червоний кленовий листок на білому тлі ( 1965р). - Об’єднано автомобільну промисловість США та Канади. - Закон про медичне обслуговування (1966 р). - Участь у заснуванні НАТО. - “ Особливе партнерство” з США: 1947 р. – розміщення військових та військово – повітряних баз США; 1950 р. – угода про принципи економічного співробітництва тощо.

Невирішені проблеми: Уповільнення темпів економічного росту. - Відсутність ефективної програми соціально – економічних перетворень. - Квебетська проблема.

Прогресивно - консервативна Неоконсерватизм: захист приватного підприємства, розширення прав провінцій, відновлення традиційних зв’язків з Великою Британією. Перемоги на виборох – 1957 р. Лідери – ДЖ. Дифенбейкер.

Основні заходи: - “ Канадизація економіки”: збільшено податок на прибуток іноземних компаній державні замовлення направлялися канадським підприємствам, видобуток корисних копалин фірмами, які мали понад 50 % іноземного капіталу. - Сезонні громадські роботи. - Збільшення зарплати бюджетникам, пенсій, виплат для інвалідів та ветеранів війни. - Кредити на придбання дешевого житла. - Біль про права громадян ( 1960 р). - Субсидії для підтримки закупівельних цін на продукти тваринництва.

Невирішені проблеми: - Брак фінансів для частини задикларованих програм. - Безробіття. - Конфлікт з провінціями через зростання витрат на утримання центрального апарату.

Проблема Квебеку Суть проблеми: Франкомовні громадяни канади,які проживають переважно в провінції Квебек, становлять 27% населення країни і сповідують католицизм. Натомість англоканадці становлять 44% населення і є протестантами. Саме англоканадці посідають провідне місце в усіх сферах життя країни, що призводить до напруження у відносинах цих національних груп. Характер: національно – релігійний та соціально – економічний.

Причини проблеми: - Квебек – провінція з найвищим рівнем безробіття в Канаді. - Домінування англоканадців в економічному житті провінції. - Соціальна нерівність англо та франко-канадців. - Домінування англійської мови в освіті, культурі,соціально – економічному житті та загроза насильницької асиміляції франко – канадців.

Перебіг подій: - 1949 – придушення страйку гірників м. Асбестос за наказом Оттави викликало формування опозиції, що обєднала різні соціальні верстви. - 1968 р. – створення Квебецької партії. метою якої є вихід Квебеку з Канади. - 1969р.- реформи П.Є. Трюдо: французька мова стала другою державною, ведення двомовності в регіонах, навчання в школах обома мовами.Квебеку надається значна урядова допомога. - 1970р.- “ жовтнева криза”: через теракти нелегального фронту визволення Квебеку в провінції запровадження надзвичайне становище на один рік, введені федеральні війська, проведені арешти націоналістів.

1974р.- квебецький парламент прийняв закон про єдину державну мову првінції – французьку. 1980 р. – за відокремлення Квебеку від канади на референдумі проголосувало 40% виборців. 1987 р. – приєднання Квебеку до конституції 1982 р. на умовах розширення прав провінцій. Але канадський парламент угоду нератифікував. 1995 р. – на референдумі 49, 9 % квебекців проголосували за відокремлення Канади. Результати: Квебецька проблема остаточно не вирішена, хоча й втратила свою гостроту.

Канада в 1970 – ті роки. При владі – ліберальна партія, примєр – міністр П.Є.Трюдо. Головне завдання – вийти зі світової економічної кризи 1974 – 1975 рр. Обмеження допомого безробітним. Обмеження імміграції. Посилене державне регулювання економіки. Обмеження іноземного капіталу в канадській економіці. У вирішенні квебецької проблеми – принцип “ одна країна – одна нація”. В 1970 р. до Квебеку введені війська. Зміцнення відносин з країнами західної Європи, соціалістичними країнами, “ третім світом”. Підтримка політики розрядки першої половини 1970 – х років.

Коституційна реформа 1982 р. в Канаді Причини: - зіткнення прибічників федералізму та сепаратизму, централізму та регіоналізму розхитували конституційний лад. Зміст реформи - Припинено дію законодавчих повноважень Великої Британії щодо Канади, проте Канада залишилась у Британській співдружності націй. - Основний закон переданий під юрисдикцію федерального парламенту. - Розширені повноваження провінцій.

Невирішені проблеми Франко – канадці не отримали визання рівноправності з англо – канадцями. Акт про конституцію не підтримав Квебек. Не повністю включені права і свободи, передбачені документами міжнародних організацій та ООН ( право на працю на житло). Немає гарантій конституційних прав та свобод.

Канада в 1980 – ті рр. ХХст.- на поч.ХХІ ст. Уряди: 1980 – 1983 рр.- ліберальний уряд П.Е.Трюдо; 1984 – 1993 рр. – консервативні уряди. Б.Малруні, К.Кемпбел; .1993-2003 рр.- ліберальний уряд Ж.Кретьєна, з 2003р.- ліберальний уряд П.Мартіна.

Періоди економічного спаду: 1980 – 1982 рр., 1990 – 1992 рр. Економічна політика: приватизація державної власності; політика ”відкритих дверей” для американських інвестицій; 1994р. – Договір про вільну торгівлю між Мексикою, США та Канадою ( НАФТА). Сильний вплив глобалізації світового господарства: широкий доступ на світові ринки, зростання іноземних інвестицій тощо. “ Стратегія однакових можливостей”: сприяння розвиткові вищої освіти і наукових досліджень. “Створення безпечного суспільства”: вдосконалення соціальної системи, збільшення витрат на соціально – економічний розвиток до 80% федерального бюджету. Сьоме місце за обсягами ВВП та витрат на технологічні нововведення. Четверте місце за наукомісткістю виробництва і конкурентоспроможністю економіки.

Зовнішня політика Канади Член НАТО. Спільне з США командування військами проти повітряної оборони, член угоди про Об’єднане командування аерокосмічної оборони Північної Америки ( НОРАД). Без’ядерна держава, невеликі військові витрати. Участь у миротворчих операціях у складі військ ООН. Участь у санкціях проти расистського режиму апартеїду у Південно –Африканській Республіці. 2. 12. 1991р.- Канада визнала незалежність України та встановила дипломатичні відносини у повному опсязі. Посідає вагоме місце серед країн “ великої вісімки”.

Українці в Канаді Діаспора понад 1 млн. осіб( 5 – те місце в Канаді). Перші поселенці – жителі Станіславського воєводства ( 1891 р). Переважно Українці осідали в сільській місцевості слабко освоєних регіонів Північної Канади. Компактна проживання: міста Вініпех, Едмонтон, Торонто, Монреаль, Ванкувер, Оттава. Обіймають високі посади: Роман Гнатишин був генерал – губернатором Канади, Іван Сопінко членом Верховного суду країни, 62 українці були парламентарями.

Більшість українських політичних, культурних, суспільних, релігійних організацій Канади входять до конгресу українців Канади. Наукові установи: Наукове товариство ім. Т.Г.Шевченка, Українська вільна академія наук ( УВАН); курс україністики викладають у 12 університетах. Преса; “ Українські вісті ”, “ Гомін України ” тощо. - Коштами громади в Канаді встановлені пам’ятники Т. Шевченкові, Володимиру Святому,Лесі українці, І.Франку, жертвам голодомору 1932 – 1933рр., жертвам Чорнобиля тощо.

Пьер Елліот Трюдо (фр. Joseph Philippe Pierre Yves Elliott Trudeau, 1919, Монреаль, Канада — 2000, Монреаль, Канада) — п'ятнадцятий прем'єр-міністр Канади. Очолював уряд протягом 15 років. Його називають –батьком сучасної Канади, який відкрив країну для всього світу і заклав платформу для процвітання країни в 90-х роках минулого століття. Він переніс центр законодавчої влади з британського парламенту в Палату Общин в Оттаві, зробивши таким чином Канаду повністю самостійною і незалежною від колишньої метрополії.

Роmon John "Ray" Hnatyshyn, *16 березня 1934 — †18 грудня 2002) — канадський політик українського походження. Син Івана Гнатишина — сенатора від Партії прогресивних консерваторів. У 1990–1995 рр. — 24-й генеральний губернатор Канади

Видатні Пам’ятки

Країна - Канада

Карта - Канада

Дякую за увагу!