Гіперемія (грец. hyper - надмірно, haima - кров) - це надлишковий вміст циркулюючої крові в тій або іншій ділянці судинної системи.
артеріальна венозна Фізіологічна Місцева Загальна Місцева Загальна Патологічна ангіоневротична колатеральна вакантна запальна гіперемія на тлі артеріовенозної нориці
Венозна гіперемія Венозна гіперемія
Стаз (від грец. stasis - зупинка, стояння на місці). Стазом називають такі розлади кровообігу (головним чином у ка-пілярному руслі), коли припиняється рух крові, і капіляри, а також дрібні вени різко розширюються, виповнюються еритроцитами, які при цьому склеюються між собою, втра-чають значну частину гемоглобіну, набрякають, плазма з гемоглобіном виходить за межі судин, і може зафарбову-вати тканини в мідно-червоний колір. У ділянці стазу суди-ни заповнені ущільненою еритроцитарною масою, бідною гемоглобіном. Стаз (від грец. stasis - зупинка, стояння на місці). Стазом називають такі розлади кровообігу (головним чином у ка-пілярному руслі), коли припиняється рух крові, і капіляри, а також дрібні вени різко розширюються, виповнюються еритроцитами, які при цьому склеюються між собою, втра-чають значну частину гемоглобіну, набрякають, плазма з гемоглобіном виходить за межі судин, і може зафарбову-вати тканини в мідно-червоний колір. У ділянці стазу суди-ни заповнені ущільненою еритроцитарною масою, бідною гемоглобіном. Стаз відносно часто спостерігають у клініці. Він виникає при судинних кризах (гіпертонічна хвороба, атероскле-роз), при гострих формах запалення, при шоку. Поширені стази у ділянках запалення можуть призводити до змер-твіння тканин, що ускладнює розвиток цього процесу (ган-грена легень при пневмонії). У більшості випадків усунен-ня причин, що викликали стаз, призводить до поступового відновлення кровотоку.
Ішемія (місцеве малокрів'я) -- це зменшення кровонапов- нення тканини чи органа внаслідок недостатнього притоку до них крові, що супроводжується розвитком гіпоксії, тобто кисневим голодуванням. Ішемія (місцеве малокрів'я) -- це зменшення кровонапов- нення тканини чи органа внаслідок недостатнього притоку до них крові, що супроводжується розвитком гіпоксії, тобто кисневим голодуванням.
Кровотеча - це вихід крові за межі судин і камер серця. Кровотеча внутрішня – в тка- нини, органи, порожнини. Кровотеча зовнішня – на по- верхню тіла.
Види кровотечі 1. Артеріальна - витікання фонтануючого стру- меня крові яскраво-червоного кольору з поштовхоподібним ритмом. 2. Венозна - витікання струменя темно-червоно- го кольору без напору. 3. Капілярна - характеризується появою кра- пель крові, які утворюють на уш- кодженому органі поверхню, що кровоточить.
Локалізація кровотеч -Гемоторакс (кровотеча в порожнину плеври) - Метрорагію (кровотеча з порожнини матки) - Гематурію (кровотеча сечових шляхів) - Гемоптое (кровотеча з дихальних шляхів) - Гемартроз (крововилив у порожнину суглоба) Основні механізми кровотечі - розрив стінки судини (геморагія per rhexin) - діапедез (геморагія per diapedesin)
Інфаркт - це судинний (іше- Інфаркт - це судинний (іше- мічний) некроз, який є наслід- ком гострого порушення крово- току. Інфаркти виникають у внутріш- ніх органах.
ТРИ ВИДИ ІНФАРКТІВ ішемічний геморагічний змішаний (змертвіла тканина (виникає в умовах не насичена кров'ю) венозного застою) МОЗОЧОК НИРКА ЛЕГЕНІ
Тромбоз (грец. thrombos - кров, що згорнулась) - це про-цес прижиттєвого згортання крові в просвіті судини або в порожнині серця, що перешкоджає її току. Тромбоз (грец. thrombos - кров, що згорнулась) - це про-цес прижиттєвого згортання крові в просвіті судини або в порожнині серця, що перешкоджає її току. Тромби бувають пристінкові, що змен- шують просвіт судин, і закупорювальні, що закривають просвіт судин. Наслідки тромбозу: Розм'якшення тромбу - це розрідження щільної білкової маси ферментами, в яких знаходяться лейкоци- ти. Тромб розпадаєть- ся, перетворюючись у дрібнозернисту масу, що складається з білкових та жи- рових зерняток. Організація тромбу - це заміщення його молодою сполучною тканиною з посту- повою появою щілин, які виповнюються ендотелієм - каналізація тромбу.
Види тромбів Мають вигляд щільної маси сірувато-білого кольору. Складаються із склеєних тромбоцитів, лейкоцитів і - фібрину. Утворюються при повільному зсіданні крові. Мають вигляд щільної однорідної маси, темно-черво- ного кольору. Складаються з сітки фібрину і еритро- цитів. Утворюються при швидкому зсіданні крові. Являють собою сукупність білого та червоного тром- бів. Розрізняють голівку, тіло і хвіст. Голівка (утворю- ється в місці формування і прикріплення тромбу до судини),тіло (наймасивніша частина), хвіст(звужена частина, що вільно розміщується в просвіті судини). Представлені однорідною, гомогенною масою, що на- гадує гіалін. Трапляються виключно в дрібних венах та капілярах, виповнюючи весь просвіт судини.
В основі його лежать аутоліз, тобто розрідження щільної білкової маси ферментами. Тромб розпа- дається,перетворюючись у дрібнозернисту масу. Дрібні тромби можуть никати зовсім. В тромбах великих розмірів розм'якшення спостерігається тільки в центрі. Розправлення тромба за участю мікроорганізмів, що проникли в масу тромба. Заміщення тромба молодою сполучною ткани- ною відбувається одночасно з розсмоктуванням. Спостерігається коли тромб не розм’якшується і в ньому не відбувається організація. В масі тром- ба відкладаються солі кальцію, що приводить до утворення судинних каменів. Утворення в масі тромба судинних ходів, що вис- лають ендотилізм, через які може відновлювати- ся кровообіг.