PPt4Web Хостинг презентаций

Главная / История / Відбудова Кролевеччини в післявоєнний період та роль конкретної людини в ньому
X Код для использования на сайте:

Скопируйте этот код и вставьте его на свой сайт

X

Чтобы скачать данную презентацию, порекомендуйте, пожалуйста, её своим друзьям в любой соц. сети.

После чего скачивание начнётся автоматически!

Кнопки:

Презентация на тему: Відбудова Кролевеччини в післявоєнний період та роль конкретної людини в ньому


Скачать эту презентацию

Презентация на тему: Відбудова Кролевеччини в післявоєнний період та роль конкретної людини в ньому


Скачать эту презентацию



№ слайда 1
Описание слайда:

№ слайда 2
Описание слайда:

№ слайда 3 Наше місто відзначило в 2001 році своє 400-річчя. Воно має глибоку історію. Прой
Описание слайда:

Наше місто відзначило в 2001 році своє 400-річчя. Воно має глибоку історію. Пройшло шлях від невеличкого поселення до міста світового визнання. За останні чотири століття десятки поколінь народилися в Кролевці, у селах району, створювали сім’ї, працювали, будували. Кожен із них по-своєму творив історію рідного краю. Наше місто відзначило в 2001 році своє 400-річчя. Воно має глибоку історію. Пройшло шлях від невеличкого поселення до міста світового визнання. За останні чотири століття десятки поколінь народилися в Кролевці, у селах району, створювали сім’ї, працювали, будували. Кожен із них по-своєму творив історію рідного краю.

№ слайда 4
Описание слайда:

№ слайда 5 Після звільнення від фашистів перед кролевчанами постало складне завдання: підня
Описание слайда:

Після звільнення від фашистів перед кролевчанами постало складне завдання: підняти місто із попелу й руїн. Вже через два тижні завдяки зусиллям трудящих – почалася відбудова Після звільнення від фашистів перед кролевчанами постало складне завдання: підняти місто із попелу й руїн. Вже через два тижні завдяки зусиллям трудящих – почалася відбудова

№ слайда 6 Місто заліковувало рани, заподіяні тимчасовою німецькою окупацією. Районний комі
Описание слайда:

Місто заліковувало рани, заподіяні тимчасовою німецькою окупацією. Районний комітет партії, міська Рада Депутатів організовували трудящих на відбудову міста. У вільний від роботи час робітники й службовці виходили на відбудову. Місто заліковувало рани, заподіяні тимчасовою німецькою окупацією. Районний комітет партії, міська Рада Депутатів організовували трудящих на відбудову міста. У вільний від роботи час робітники й службовці виходили на відбудову.

№ слайда 7
Описание слайда:

№ слайда 8
Описание слайда:

№ слайда 9 Залізничники за два тижні відбудували колію. Наприкінці вересня відновили роботу
Описание слайда:

Залізничники за два тижні відбудували колію. Наприкінці вересня відновили роботу промислові артілі, прокомбінат і ткацька . У 1944 році стали до ладу маслозавод, млин, друкарня, райхарчокомбінат, артілі цеглярів, торфодобувна, бондарів і шевців. Залізничники за два тижні відбудували колію. Наприкінці вересня відновили роботу промислові артілі, прокомбінат і ткацька . У 1944 році стали до ладу маслозавод, млин, друкарня, райхарчокомбінат, артілі цеглярів, торфодобувна, бондарів і шевців.

№ слайда 10
Описание слайда:

№ слайда 11
Описание слайда:

№ слайда 12
Описание слайда:

№ слайда 13
Описание слайда:

№ слайда 14
Описание слайда:

№ слайда 15 Основним засобом донесення інформації до народу було радіо, а засобом спілкуванн
Описание слайда:

Основним засобом донесення інформації до народу було радіо, а засобом спілкування – телефон. Радіовузол був у Кролевці, але потужність його була невелика і тому були створені радіовузли у селах Камінь (механік Рябцев І.І.), Дубовичі (механік Чернявий), Алтинівка (Немировець), Обтово (Комар І.К.), Зазірки (Лубенець М.І.). Таким чином на початку п`ятидесятих років район був радіофікований (540 радіоприймачів). А ось телефонів було тільки 51, якими в основному забезпечували підприємства та урядові заклади. За міський та міжсоюзний зв’язок можна зовсім не говорити, адже його не було. Каналу давали можливість по 11 годин дзвонити з комутатора в Конотоп та півгодини в Суми. Телеграфного зв'язку також не було. Основним засобом донесення інформації до народу було радіо, а засобом спілкування – телефон. Радіовузол був у Кролевці, але потужність його була невелика і тому були створені радіовузли у селах Камінь (механік Рябцев І.І.), Дубовичі (механік Чернявий), Алтинівка (Немировець), Обтово (Комар І.К.), Зазірки (Лубенець М.І.). Таким чином на початку п`ятидесятих років район був радіофікований (540 радіоприймачів). А ось телефонів було тільки 51, якими в основному забезпечували підприємства та урядові заклади. За міський та міжсоюзний зв’язок можна зовсім не говорити, адже його не було. Каналу давали можливість по 11 годин дзвонити з комутатора в Конотоп та півгодини в Суми. Телеграфного зв'язку також не було.

№ слайда 16
Описание слайда:

№ слайда 17
Описание слайда:

№ слайда 18
Описание слайда:

№ слайда 19
Описание слайда:

№ слайда 20
Описание слайда:

№ слайда 21 Були відбудовані колгоспи. На 1950 рік вони досягли довоєнного рівня виробництва
Описание слайда:

Були відбудовані колгоспи. На 1950 рік вони досягли довоєнного рівня виробництва. Тваринники у співпраці з працівниками Українського наукового-дослідного інституту тваринництва вивели нову породну групу свиней , що отримала назву кролевецької . У 1950 році міські колгоспи приєднали до економічно потужніших сільських. Були відбудовані колгоспи. На 1950 рік вони досягли довоєнного рівня виробництва. Тваринники у співпраці з працівниками Українського наукового-дослідного інституту тваринництва вивели нову породну групу свиней , що отримала назву кролевецької . У 1950 році міські колгоспи приєднали до економічно потужніших сільських.

№ слайда 22 Необхідну народному господарству продукцію випускали багетна фабрика, яка утвори
Описание слайда:

Необхідну народному господарству продукцію випускали багетна фабрика, яка утворилася на базі райпромкомбінату, заводи будівельних матеріалів, продовольчих товарів, залізобетонних виробів, крохмальний, льонозавод.

№ слайда 23 Робітники ткацької артілі старанно відновлювали свої майстерні, зруйновані німец
Описание слайда:

Робітники ткацької артілі старанно відновлювали свої майстерні, зруйновані німецькими загарбниками. Ткалі з кожним днем удосконалювали своє виробництво. Не покидаючи рушників, вони виробляли на своїх верстатах прекрасні художньо - текстильні вироби . Кролевецькі ткалі прославили свою Батьківщину своєю чесною працею на виробництві. Робітники ткацької артілі старанно відновлювали свої майстерні, зруйновані німецькими загарбниками. Ткалі з кожним днем удосконалювали своє виробництво. Не покидаючи рушників, вони виробляли на своїх верстатах прекрасні художньо - текстильні вироби . Кролевецькі ткалі прославили свою Батьківщину своєю чесною працею на виробництві.

№ слайда 24 Красиво вишиті чоловічі сорочки, жіночі сукні, блузи та інші вироби носили тисяч
Описание слайда:

Красиво вишиті чоловічі сорочки, жіночі сукні, блузи та інші вироби носили тисячі трудящих нашої країни. З них багато одягу вишила своїми руками краща стахановка кролевецької вишивальної артілі “1 Травня” Галя Івашко. Вона виконувала норму виробітку на 120 і більше відсотків. Виготовлені нею вироби відрізнялися високою майстерністю вишивки. За два роки чесної праці завоювала пошану серед всього колективу. Всенародне свято – день Першого травня Галя Івашко відзначила виконанням квітневого плану на 135 відсотків. Красиво вишиті чоловічі сорочки, жіночі сукні, блузи та інші вироби носили тисячі трудящих нашої країни. З них багато одягу вишила своїми руками краща стахановка кролевецької вишивальної артілі “1 Травня” Галя Івашко. Вона виконувала норму виробітку на 120 і більше відсотків. Виготовлені нею вироби відрізнялися високою майстерністю вишивки. За два роки чесної праці завоювала пошану серед всього колективу. Всенародне свято – день Першого травня Галя Івашко відзначила виконанням квітневого плану на 135 відсотків.

№ слайда 25 На війні особлива роль завжди належала медичним працівникам, як солдатам милосер
Описание слайда:

На війні особлива роль завжди належала медичним працівникам, як солдатам милосердя і мужності. У перші дні Великої Вітчизняної війни більшості медпрацівників, та навіть і курсантам фельдшерських та сестринських шкіл, довелося йти на фронт. Обладнувалися госпітальні бази, над якими брали шефство колективи підприємств, закладів, установ та організацій. У серпні 1941 року в м. Кролевець був сформований евакогоспіталь з медичного персоналу району. На війні особлива роль завжди належала медичним працівникам, як солдатам милосердя і мужності. У перші дні Великої Вітчизняної війни більшості медпрацівників, та навіть і курсантам фельдшерських та сестринських шкіл, довелося йти на фронт. Обладнувалися госпітальні бази, над якими брали шефство колективи підприємств, закладів, установ та організацій. У серпні 1941 року в м. Кролевець був сформований евакогоспіталь з медичного персоналу району.

№ слайда 26 За 2 роки фашистської окупації, мережі медичних закладів міста і району було зав
Описание слайда:

За 2 роки фашистської окупації, мережі медичних закладів міста і району було завдано величезних збитків (за актами про злочини німецько-фашистських окупантів, встановлено: загальний збиток – 351 тис. 594 радянських крб.; За 2 роки фашистської окупації, мережі медичних закладів міста і району було завдано величезних збитків (за актами про злочини німецько-фашистських окупантів, встановлено: загальний збиток – 351 тис. 594 радянських крб.; збиток лікарні, дитячій та жіночій консультаціям, пологовому будинку та яслам – 1 млн. 587 тис. 665 радянських карбованців.

№ слайда 27 Медичні працівники, населення міста та району, у вільний від роботи час проводил
Описание слайда:

Медичні працівники, населення міста та району, у вільний від роботи час проводили заходи з ремонту закладів охорони здоров’я, підготовку їх до роботи в зимових умовах. Паливо доставлялося в лікарні на підводах і тачках, допомогали шефи. Медичні працівники, населення міста та району, у вільний від роботи час проводили заходи з ремонту закладів охорони здоров’я, підготовку їх до роботи в зимових умовах. Паливо доставлялося в лікарні на підводах і тачках, допомогали шефи. У 1945 році в селах району були відкриті колгоспні пологові будинки. Було 9 пологових будинків при дільничних лікарнях та 11 колгоспних.

№ слайда 28 1 вересня 1943 року Кролевецький район був визволений від німецько-фашистських о
Описание слайда:

1 вересня 1943 року Кролевецький район був визволений від німецько-фашистських окупантів. У місті та в таких селах, як Ленінське, Червоний Ранок, Добротово та ін. були розташовані евакогоспіталі. 1 вересня 1943 року Кролевецький район був визволений від німецько-фашистських окупантів. У місті та в таких селах, як Ленінське, Червоний Ранок, Добротово та ін. були розташовані евакогоспіталі. З великими труднощами відновлювалася медична мережа міста та району. Не вистачало кадрів, медикаментів, коштів. Після визволення Кролевецького району Кролевецький райздороввідділ очолила Марія Федорівна Захаренко (1943-1946).

№ слайда 29 20 грудня 1946 року почала функціонувати Ленінська дільнична лікарня. Вона розта
Описание слайда:

20 грудня 1946 року почала функціонувати Ленінська дільнична лікарня. Вона розташувалась у невеликому пристосованому приміщенні на 10 ліжок. Лікарем, на той час, працювала Ольга Гнатівна Саєнко, фельдшером – Йосип Іванович Москаленко. В лікарні чергували 2 медсестри (Євдокія Павлівна Федоренко та Оксана Прохорівна Школа), які повернулися з фронту. За 1947 рік в лікарні, незважаючи на післявоєнні негаразди (нехватка коштів, кадрів, медикаментів, устаткування, одягу, продуктів харчування), було прийнято 210 хворих. 20 грудня 1946 року почала функціонувати Ленінська дільнична лікарня. Вона розташувалась у невеликому пристосованому приміщенні на 10 ліжок. Лікарем, на той час, працювала Ольга Гнатівна Саєнко, фельдшером – Йосип Іванович Москаленко. В лікарні чергували 2 медсестри (Євдокія Павлівна Федоренко та Оксана Прохорівна Школа), які повернулися з фронту. За 1947 рік в лікарні, незважаючи на післявоєнні негаразди (нехватка коштів, кадрів, медикаментів, устаткування, одягу, продуктів харчування), було прийнято 210 хворих. Із 1948 року в Камінській дільничній лікарні почала функціонувати клінічна лабораторія. Після демобілізації, Кролевецький райздороввідділ очолила Олександра Гаврилівна Степанова (1946-1951 р.р.).

№ слайда 30
Описание слайда:

№ слайда 31
Описание слайда:

№ слайда 32
Описание слайда:

№ слайда 33
Описание слайда:

№ слайда 34 25 травня 1955 року, наказом облздороввідділу та рішенням Кролевецької міської р
Описание слайда:

25 травня 1955 року, наказом облздороввідділу та рішенням Кролевецької міської ради, П.М. Шевчик був призначений на посаду головного лікаря Кролевецької райлікарні, яка нараховувала 55 ліжок. Під його керівництвом створювалась база охорони здоров’я Кролевеччини. 25 травня 1955 року, наказом облздороввідділу та рішенням Кролевецької міської ради, П.М. Шевчик був призначений на посаду головного лікаря Кролевецької райлікарні, яка нараховувала 55 ліжок. Під його керівництвом створювалась база охорони здоров’я Кролевеччини.

№ слайда 35 Петро Михайлович домігся створення міжколгоспного грошового фонду для початку бу
Описание слайда:

Петро Михайлович домігся створення міжколгоспного грошового фонду для початку будівництва центральної районної лікарні на 455 ліжок, поліклініки на 500 відвідувань у день. Ініціатива головного лікаря була прийнята облздороввідділом та Міністерством охорони здоров’я. Для створення своєрідного медичного містечка було виділено за межами нашого міста 10 ГА поля. Петро Михайлович домігся створення міжколгоспного грошового фонду для початку будівництва центральної районної лікарні на 455 ліжок, поліклініки на 500 відвідувань у день. Ініціатива головного лікаря була прийнята облздороввідділом та Міністерством охорони здоров’я. Для створення своєрідного медичного містечка було виділено за межами нашого міста 10 ГА поля.

№ слайда 36
Описание слайда:

№ слайда 37 У 1958 році П.М. Шевчик домігся створення дендропарку, який повинен був мати лік
Описание слайда:

У 1958 році П.М. Шевчик домігся створення дендропарку, який повинен був мати лікувальне, рекреаційне і декоративне призначення. Саджанці надходили з усіх регіонів світу, але більшість видів було завезено з Тростянецького дендропарку, Київського, Нікитінського ботанічних садів, з ботанічних садів Карелії та Грузчанського лісництва. У 1958 році П.М. Шевчик домігся створення дендропарку, який повинен був мати лікувальне, рекреаційне і декоративне призначення. Саджанці надходили з усіх регіонів світу, але більшість видів було завезено з Тростянецького дендропарку, Київського, Нікитінського ботанічних садів, з ботанічних садів Карелії та Грузчанського лісництва.

№ слайда 38 Для планування був запрошений архітектор по парковому живопису Міністерства охор
Описание слайда:

Для планування був запрошений архітектор по парковому живопису Міністерства охорони здоров’я УРСР. Завдяки йому була підібрана чудова кольорова гама, де естафета цвітіння переходила від одного виду до іншого. Чудовими прикрасами були фонтан і альтанка, які гармонійно поєднувалися з доріжками для відпочинку. Для планування був запрошений архітектор по парковому живопису Міністерства охорони здоров’я УРСР. Завдяки йому була підібрана чудова кольорова гама, де естафета цвітіння переходила від одного виду до іншого. Чудовими прикрасами були фонтан і альтанка, які гармонійно поєднувалися з доріжками для відпочинку. Зростали тут прекрасні магнолії, висаджували 400 кущів троянд, адамове дерево, величний дуб крупноплідний і курильський чай, бузок персидський та багато інших видів дерев і кущів.  

№ слайда 39 На 1950 рік у Кролевці діяли районна лікарня, поліклініка і пологовий будинок, д
Описание слайда:

На 1950 рік у Кролевці діяли районна лікарня, поліклініка і пологовий будинок, де медичну допомогу подавали 18 лікарів і 89 чоловік з середньою медичною освітою.

№ слайда 40 Як тільки німецькі окупанти були вигнані з Кролевеччини приступили до роботи всі
Описание слайда:

Як тільки німецькі окупанти були вигнані з Кролевеччини приступили до роботи всі 34 школи району. У школах навчалося 7 тис. дітей, почали свою роботу вечірні школи. Багато труднощів доводилося переборювати: нестачу підручників, наочного приладдя, та на допомогу приходять ініціативні, творчі, енергійні вчителі й учні. Як тільки німецькі окупанти були вигнані з Кролевеччини приступили до роботи всі 34 школи району. У школах навчалося 7 тис. дітей, почали свою роботу вечірні школи. Багато труднощів доводилося переборювати: нестачу підручників, наочного приладдя, та на допомогу приходять ініціативні, творчі, енергійні вчителі й учні. У школі №1 під керівництвом Роговської учні працюють над обладнанням фізичного кабінету. У Реутинській школі вчительки Мартиненко і Кохан виготовляли букварі.

№ слайда 41 Велику роботу провели вчительські колективи всіх шкіл Кролевеччини в справі підг
Описание слайда:

Велику роботу провели вчительські колективи всіх шкіл Кролевеччини в справі підготовки шкіл до початку нового навчального року. Усі класні кімнати старанно відремонтовані. Підлога, вікна пофарбовані, рівними рядами стоять, виблискуючи фарбою, парти. Приміщення школи прикрашають кімнатні квіти. Для школи і вчителів завезено паливо на весь опалювальний сезон. Школи почали працювати за новою восьмирічною програмою. Для цього булі створені відповідні навчально-матеріальні бази. Школи розширені на додаткові кімнати. Навчання проводилося в одну зміну. Організовувалися туристські походи по рідному краю. Головне завдання вчителів – це свідоме засвоєння учнями програмового матеріалу. Для цього застосовувалися нові форми роботи. Так, українську і російську літературу повторювали за методом доповідей. Учитель робив оглядову доповідь, а потім поділяв цю тему на окремі підтемі, які й опрацьовували учні. Учителі географії основну увагу звертали на карту. Для цього кожен учень виконував малюнки окремих частин карти за завданням учителя. Щоб дати більше матеріалу учням давалися додаткові уроки з різних предметів. Організовувалися різні консультації. Велику роботу провели вчительські колективи всіх шкіл Кролевеччини в справі підготовки шкіл до початку нового навчального року. Усі класні кімнати старанно відремонтовані. Підлога, вікна пофарбовані, рівними рядами стоять, виблискуючи фарбою, парти. Приміщення школи прикрашають кімнатні квіти. Для школи і вчителів завезено паливо на весь опалювальний сезон. Школи почали працювати за новою восьмирічною програмою. Для цього булі створені відповідні навчально-матеріальні бази. Школи розширені на додаткові кімнати. Навчання проводилося в одну зміну. Організовувалися туристські походи по рідному краю. Головне завдання вчителів – це свідоме засвоєння учнями програмового матеріалу. Для цього застосовувалися нові форми роботи. Так, українську і російську літературу повторювали за методом доповідей. Учитель робив оглядову доповідь, а потім поділяв цю тему на окремі підтемі, які й опрацьовували учні. Учителі географії основну увагу звертали на карту. Для цього кожен учень виконував малюнки окремих частин карти за завданням учителя. Щоб дати більше матеріалу учням давалися додаткові уроки з різних предметів. Організовувалися різні консультації.

№ слайда 42
Описание слайда:

№ слайда 43 2496 учнів навчалися в середній та чотирьох семирічних школах і 115 – у школі ро
Описание слайда:

2496 учнів навчалися в середній та чотирьох семирічних школах і 115 – у школі робітничої молоді. У них працювало 115 учителів. Відновив роботу технікум художніх промислів.

№ слайда 44
Описание слайда:

№ слайда 45
Описание слайда:

№ слайда 46 Повернувшись із війни вересня 1945 року, хотіла працювати в туберкульозному госп
Описание слайда:

Повернувшись із війни вересня 1945 року, хотіла працювати в туберкульозному госпіталі (який знаходився в приміщенні школи № 2), але лікар заборонив їй, оскільки під час війни їй в легеню потрапив шматок скла, що означало велику можливість захворіти туберкульозом. Спочатку Галина Федорівна закінчила Глухівський учительский інститут, а згодом Сумський педагогічний університет ім. А.С. Макаренка. Одружилася з Піскуном В.Ф. Повернувшись із війни вересня 1945 року, хотіла працювати в туберкульозному госпіталі (який знаходився в приміщенні школи № 2), але лікар заборонив їй, оскільки під час війни їй в легеню потрапив шматок скла, що означало велику можливість захворіти туберкульозом. Спочатку Галина Федорівна закінчила Глухівський учительский інститут, а згодом Сумський педагогічний університет ім. А.С. Макаренка. Одружилася з Піскуном В.Ф. Працювала вчителем у Кролевецькій школі № 1 – викладала математику та фізику. Отримала звання Заслуженого вчителя України. У 50 років вийшла на пенсію по інвалідності, але після невеликої перерви викладала в школі етику і психологію сімейних відносин.

№ слайда 47 Нагороджена двома орденами червоної зірки: 1-й, будучи санінструктором розвідрот
Описание слайда:

Нагороджена двома орденами червоної зірки: 1-й, будучи санінструктором розвідроти, виявила німецький міномет; 2-й, будучи операційною медсестрою в медсанбаті, отримала орден за найменший відсоток смертності при взятті Житомира. Нагороджена численними медалями та медаллю за оборону Кавказу.

№ слайда 48
Описание слайда:

№ слайда 49 Методом народної будови звели районний будинок культури. Працювали районна біблі
Описание слайда:

Методом народної будови звели районний будинок культури. Працювали районна бібліотека і кілька бібліотек на підприємствах, книжковий фонд яких становив 25 тисяч примірників.

№ слайда 50 Багато будов, які сприяли розбудові міста, покращенню життя городян, побудовані
Описание слайда:

Багато будов, які сприяли розбудові міста, покращенню життя городян, побудовані в ті роки, але не знайшли відображення в викладеному : Багато будов, які сприяли розбудові міста, покращенню життя городян, побудовані в ті роки, але не знайшли відображення в викладеному : - міський стадіон “Спартак” - готель “Жовтень” - автовокзал - будинок для ветеранів - машинно-лічильна станція Усе, що тут перелічено, говорить про те, скільки всього було зроблено за ці часи. Після закінчення війни трудящі приступили до відбудови господарства. Органи Радянської влади завершили наділення землею безземельних і малоземельних селян. Стали до ладу 4 млини, олійниця . Трудящі надавали допомогу голодуючим. Багато уваги приділялося розвитку охорони здоров’я, освіти й культури. У Дубовичах відкрили лікарню, де допомогу хворим надавали лікар і чотири чоловіка середнього медперсоналу .

№ слайда 51 Незабаром почалися інтенсивні роботи будівельників та громадськості міста по про
Описание слайда:

Незабаром почалися інтенсивні роботи будівельників та громадськості міста по прокладанню дороги з бетонним покриттям. Тривали вони протягом усього жовтня. На початку листопада з’ясувалося , що виділених 2600 т цементу вистачило лише на ділянку від траси , що по вул. Червоноранківська, і до вул. Петровського. Самі вулиці Петровського та Виноградова бетонувати було нічим. Знову керівництво району вдарило на сполох. Секретар райкому партії М. П. Трембицький негайно виїхав до Києва “вибивати” цемент . В Міністерстві пообіцяли допомагати. І слова дотримали. Великий внесок у розбудову міста вніс Додичко Іван Якимович, який очолював райком партії. Багато із міських жителів безпідставно звинувачують його в тому, що погодився на злиття державної торгівлі і торгівлі споживчої кооперації, що не пішла на користь міста.

№ слайда 52 Це було рішення тогочасних державних органів , і не виконати його він не міг. Ок
Описание слайда:

Це було рішення тогочасних державних органів , і не виконати його він не міг. Окремі – що активно пропагував в районі вирощування картоплі. В ті часи, вона займала понад 7 тисяч га. На той час це була – Колосальна площа! Ця культура приносила найбільші прибутки, хоча була трудомісткою. Іван Якимович був вольовим і принциповим керівником, який міцно, часом жорстко, тримав у своїх руках керівництво в місті і районі. Він не мав наближених, ніколи і ніде не ставив своїх в керівництво. До всіх відносився тільки по результатах роботи. Було присвоєно звання Героя Соціалістичної праці за комплексний розвиток району . Абсолютна більшість робіт по розбудові міста ,як і кожного села окремо, виконані не тільки з його організації, але і за його ідеями . Він був переконаний комуніст як за поглядами, так і по відношенню до людей, до роботи.

№ слайда 53 Були відбудовані колгоспи. На 1950 рік вони досягли довоєнного рівня виробництва
Описание слайда:

Були відбудовані колгоспи. На 1950 рік вони досягли довоєнного рівня виробництва. Міські колгоспи приєднали до економічно потужніших сільських. Відновили роботу заклади охорони здоров’я, освіти й культури. Діяла районна лікарня, поліклініка, пологовий будинок, де медичну допомогу надавали 18 лікарів і 80 чоловік із середньою медичною освітою. 2496 учнів навчалися в середній та чотирьох семиричніх школах і 115 – у школі робітничої молоді. В них працювало 115 учителів. Відновив роботу технікум художніх промислів. Методом народної будови звели районний будинок культури. Працювали районна бібліотека і кілька бібліотек на підприємствах, книжковий фонд яких становив 25 тис примірників .

№ слайда 54 Кануло у минуле потопаюче у калюжах місто, забудоване одноповерховими дерев’яним
Описание слайда:

Кануло у минуле потопаюче у калюжах місто, забудоване одноповерховими дерев’яними хатиночками, покритими соломою з вузькими вуличками. Невпізнано змінився Кролевець. У місті виросли багатоповерхові будинки. Утворилися нові вулиця та дороги й тротуари покриті асфальтом. Будинки стоять у прохолодній тіні каштанів і лип. Милують око алеї з туями. Кануло у минуле потопаюче у калюжах місто, забудоване одноповерховими дерев’яними хатиночками, покритими соломою з вузькими вуличками. Невпізнано змінився Кролевець. У місті виросли багатоповерхові будинки. Утворилися нові вулиця та дороги й тротуари покриті асфальтом. Будинки стоять у прохолодній тіні каштанів і лип. Милують око алеї з туями. У побут міських жителів увійшли природний газ, водопровід, каналізаційна мережа, телефон, радіо, телебачення. Після трагедії воєнного лихоліття та незгод післявоєнного періоду люди з особливим ентузіазмом бралися за мирну працю, результати якої давали плоди, поліпшуючи їх добробут з кожним роком. Праця кролевчан високо оцінювалася державою. Тисячі їх нагороджені орденами та медалями. П'ятьом з них – першому секретарю райкому партії І.А. Додакову, ткалі фабрики художнього ткацтва В.І. Рекусі, трактористці колгоспу “Дружба” Є.І. Момот, свинарці колгоспу ім. К.Маркса К.П. Ковальчук, трактористці торфопідприємства Н.З. Ступак – присвоєно високе звання Героя Соціалістичної Праці.

№ слайда 55
Описание слайда:

Скачать эту презентацию


Презентации по предмету
Презентации из категории
Лучшее на fresher.ru