Фізико- географічне районування України
Фізико- географічне районування – поділ території на окремі природні регіони, які володіють внутрішньою спільністю і своєрідними індивідуальними рисами природи і відділені від сусідніх регіонів природними межами.
Фізико- географічні країни Утворення і розвиток пов’язані з великими тектонічними структурами (платформи, складчасті області).
Природні зони
Фізико- географічна підзона Фізико-географічна підзона – частина зони, що виділяється в її межах за умовами зволоження. У зоні мішаних хвойно-широколистих лісів та в лісостепу підзон немає. Степова зона України залежно від умов зволоження, теплозабезпечення, характеру ґрунтово-рослинного покриву, фізико-географічних процесів окремих її частин поділяється на північностепову, середньостепову і південностепову підзони.
Фізико - географічна провінція Фізико-географічна провінція – частина зони або підзони в рівнинній чи гірській країні. Виділяється у зв’язку з неоднорідністю поверхні зони, віддаленістю окремих її частин від океану, різним характером впливу на неї повітряних мас, ступенем континентальності клімату. Під час виділення провінцій як одиниць фізико-географічного районування враховують також історію розвитку території в антропогені (вплив материкових зледенінь, наступ морів, новітні тектонічні рухи).
Фізико-географічні відмінності провінцій лісостепової і степової зон України найбільш чітко представлені у межах височин та низовин (Придніпровська, Причорноморська, Північнокримська та ін.).
Фізико – географічна область Фізико-географічна область – складова частина фізико-географічної провінції. Під час визначення меж областей враховують їх віднесення до тектонічних структур, положення над рівнем моря, ступінь розчленування поверхні, склад гірських порід, поширення певних фізико-географічних процесів.