Нерозумне кошеня Українська народна казка
Принесла кицька мишеня і каже кошеняті: — Ось тобі, грайся, учись миші ловити. І пішла.
Кошеня торкнуло лапкою мишку раз, удруге. Лежить мишка і не поворухнеться. Схопило злегка зубами, а мишка: — Ой, ой! Мені ж боляче! Кошеня розціпило зуби, а лапою мишку тримає.
— Відпусти мене,— просить мишка. — Не можу,— каже кошеня,— мене мама буде сварити. — Моя теж сваритиме, якщо я не прийду. — То твоя мама, а то — моя! Вона буває дуже зла, як розгнівається,— каже кошеня.
— А що ти зі мною зробиш? — Повчусь, як миші ловити, а тоді мама прийде, скаже, що робити. — Хіба так учаться? — пропищала мишка. — А як? — дивується кошеня.
— А так: я буду тікати, а ти наздоганяй — як у квача грають. — Це цікаво,— погоджується кошеня. — І дуже весело,— пропищала мишка.— Я як долічу до трьох, ти зразу ж мене відпускай.
І тільки кошеня відняло лапу, мишка шусть — і нема. Як вітром здуло.
Лаяла кицька кошеня. Вуха нам'яла, щоб пам'ятало кошеня науку.