Бірюза Українська назва походить від перського «фірюза» («та, що несе перемогу й щастя»), яка в свою чергу походить від авестійського кореня «сяяти, блищати». У романо-германських мовах бірюзу називають «тюркіс», оскільки камінь потрапляв у Європу з Персії через Туреччину.
Склад та властивості Склад: Cu Al6 [(OH)2(PO4)]4 4H2O. Домішки: Si, Са, Sr, в менших кількостях — Zn, Мо, Ni, Со, V, Ti, Ba, Be, Mg та ін.Гіпергенний мінерал класу фосфатів. Сингонія триклінна. Густина 2,6—2,84.Твердість 5,5—6,5. Колір зелений, блакитний, зелено-сірий. Блиск восковий. Утворюється при екзогенних процесах разом з бурими залізняками, халцедоном,каолінітом та іншими вторинними мінералами в мідних родовищах. Бірюза досить крихка. Виникає головним чином в областях з аридним кліматом. Дорогоцінний камінь.
Цікаві факти Найкраща у світі бірюза (за розміром, кольором, його однотонністю) знаходилась у скарбниці перських шахів, де виділялася колекція інкрустованих бірюзою кальянів, срібного посуду та зброї. Найбільшим скарбом була тіара шахині Фарах Пехлеві, в якій зосереджувалися неперевершені бірюзові камені різних розмірів.
Різновиди бірюза викопна (те саме, що бірюза кістяна); бірюза блактино-зелена (інша назва бірюзи); бірюза залізиста (відміна бірюзи, яка містить до 5,32% FeO); бірюза західна (торговельна назва бірюзи); бірюза кістяна (відміна бірюзи, яка являє собою викопні органічні рештки: кістки та зуби; складена переважно мікрокристалічним апатитом, забарвленим вівіанітом у синій колір); бірюза колорадська (бірюза з плато Колорадо, США); бірюза натічна (бірюза у вигляді натічних агрегатів); бірюза невадська (інша назва варисциту); бірюза персидська (торговельна назва бірюзи з Ірану); бірюза східна (торговельна назва бірюзи).
Бірюза викопна
Бірюза блакитно-зелена
Бірюза залізиста
Бірюза західна
Бірюза кістяна
Бірюза колорадська
Бірюза натічна
Бірюза невадська
Бірюза персидська
бірюза Східна
Дякую за увагу!!!